Відмінності між версіями «Жнива»
Елена (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Елена (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
<br /> | <br /> | ||
− | 1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко, IV, 1950, 82]);'' | + | '''1.''' Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю ''([http://yura-ksonzhek.narod.ru/franko.htm Іван Франко, IV, 1950, 82]);'' |
<br /> | <br /> | ||
'''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''([http://ukr-lit.net/shhogolev/324-virshi.html Яків Щоголів, Поезії,] 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''([http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kachura.txt Яків Качура, Вибр.], 1953, 248);'' | '''//''' Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі ''([http://ukr-lit.net/shhogolev/324-virshi.html Яків Щоголів, Поезії,] 1958, 427);'' — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському ''([http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/kachura.txt Яків Качура, Вибр.], 1953, 248);'' | ||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
'''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''([http://www.ukrlit.vn.ua/info/xx/jbwxn.html Олександр Корнійчук], I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''([http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles Олесь Гончар], III, 1959, 55).'' | '''//''' перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива ''([http://www.ukrlit.vn.ua/info/xx/jbwxn.html Олександр Корнійчук], I, 1955, 71);'' Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива ''([http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles Олесь Гончар], III, 1959, 55).'' | ||
<br /> | <br /> | ||
− | 2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива ([http://lesya.artiweb.org.ua/works/dramas/narujinax.html Леся Українка, II, 1951, 151]); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''([[Іван Цюпа, Три явори|Іван Цюпа]], [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:278247/Source:default Три явори], 1958, 30).'' | + | '''2.''' рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива ([http://lesya.artiweb.org.ua/works/dramas/narujinax.html Леся Українка, II, 1951, 151]); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива ''([[Іван Цюпа, Три явори|Іван Цюпа]], [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:278247/Source:default Три явори], 1958, 30).'' |
<br /> | <br /> | ||
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> | ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br /> |
Версія за 15:33, 28 листопада 2013
Жнива, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
ЖНИ́ВА́, жнив, ж. мн.
1.Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV.
2.Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск.
3.Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Камен. у.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.
ЖНИ́ВА́, жнив, мн.
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю (Іван Франко, IV, 1950, 82);
// Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427); — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському (Яків Качура, Вибр., 1953, 248);
// перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива (Олександр Корнійчук, I, 1955, 71); Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вірші
ЖНИВА
Жнива — то найважча робота.
Машини натомлюють шлях,
Як краплі гарячого поту,
Пшениця у сірих мішках.
Хліб наш насущний...
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю.
Пливуть комбайни й тануть вдалині.
Село жнивує. Хліб село збирає —
Пережива найрадісніші дні.
І сон утік. І спека не змагає,
І призабуто враз про вихідні.
Село жнивує. Урожай збирає,
Біжать валки по золотій стерні.
А ген, де жовта курява витає, —
Шоферські траси до токів лягли.
І бригадир на обрій поглядає:
— Хоча б дощі оце не почали…
…Село жнивує. Хліб село збирає,
Щоб ми в достатку на землі жили.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Приказки
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять
Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ілюстрації
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]