Відмінності між версіями «Різбарь»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]] | ||
| − | + | |] | |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 15:09, 28 листопада 2013
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, при¬йшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); * Образно. Непогано було б мати в нашій лі¬тературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен, зблизька, 1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 573)
Ілюстрації
|
|
]
МедіаДив. такожДжерела та літератураСловник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1]. Зовнішні посилання |
