Відмінності між версіями «Булка»
(→Медіа) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | БУЛКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 59). | ||
| + | |||
| + | 2. діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці.. в дучку булку заганяли (Євген Гребінка, I, 1957, 80). | ||
| + | |||
| + | БУЛОЧКА, и, жін. Зменш. до булка 1. Купи лишень їй кав'яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 473); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Панас Мирний, III, 1954, 250). | ||
| + | |||
| + | Словник Даля | ||
| + | |||
| + | Булка - паленица, загальна назва пшеничного хліба, у південній Росії, як у подмсковных губ. пиріг, у східній калач; в іншій Росії, крім південної, булкою кличуть хлібець німецького печива. Головні два види нашого пшеничного хліба: рідкого розчину, калач; крутого, сайка; сгибень підходить уводити, увести до ладу першому, витушка - до другого. Коровай, баба, паска й пр. особливі печива; бублики й бублика, отварные крендельки. | Стекловарное: дерев'яна цурка, що натикається на залізний прут і що поринає в плавне скло, для переболтки його, димом і пором від булки, що згоряє (бовтати? бульбубухи?). Спекти кому булку, дати ляпас. Булочн, що ставиться до булки. Булочник м. пекар, що пекущий булки й торгуючий ними, розуміючи б.ч. булки німецькі, сухарі, кренделі й інші печива. Булочниця ж. дружина булочника; |, що пекущая, продає булки. Булочників, - ницын, їм приналежний. Булочна ж. пекарня, де печуть пшеничні хліба, сухарі, кренделі та ін. | ||
| + | |||
| + | Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:03, 28 листопада 2013
Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. Булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БУЛКА, и, жін.
1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 59).
2. діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці.. в дучку булку заганяли (Євген Гребінка, I, 1957, 80).
БУЛОЧКА, и, жін. Зменш. до булка 1. Купи лишень їй кав'яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 473); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Панас Мирний, III, 1954, 250).
Словник Даля
Булка - паленица, загальна назва пшеничного хліба, у південній Росії, як у подмсковных губ. пиріг, у східній калач; в іншій Росії, крім південної, булкою кличуть хлібець німецького печива. Головні два види нашого пшеничного хліба: рідкого розчину, калач; крутого, сайка; сгибень підходить уводити, увести до ладу першому, витушка - до другого. Коровай, баба, паска й пр. особливі печива; бублики й бублика, отварные крендельки. | Стекловарное: дерев'яна цурка, що натикається на залізний прут і що поринає в плавне скло, для переболтки його, димом і пором від булки, що згоряє (бовтати? бульбубухи?). Спекти кому булку, дати ляпас. Булочн, що ставиться до булки. Булочник м. пекар, що пекущий булки й торгуючий ними, розуміючи б.ч. булки німецькі, сухарі, кренделі й інші печива. Булочниця ж. дружина булочника; |, що пекущая, продає булки. Булочників, - ницын, їм приналежний. Булочна ж. пекарня, де печуть пшеничні хліба, сухарі, кренделі та ін.
Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Ілюстрації
|
|
|
|
