Відмінності між версіями «Автоґраф»
(→Див. також) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. | 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. | ||
3. Копіювальний прилад. | 3. Копіювальний прилад. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | au•to•graph | ||
| + | n. | ||
| + | 1. A person's own signature or handwriting. | ||
| + | 2. A manuscript in the author's handwriting. | ||
| + | tr.v. au•to•graphed, au•to•graph•ing, au•to•graphs | ||
| + | 1. To write one's name or signature on or in; sign. | ||
| + | 2. To write in one's own handwriting. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | sig•na•ture | ||
| + | n. | ||
| + | 1. One's name as written by oneself. | ||
| + | 2. The act of signing one's name. | ||
| + | 3. A distinctive mark, characteristic, or sound indicating identity: A surprise ending is the signature of an O. Henry short story. | ||
| + | 4. Abbr. Sig. or S. Medicine The part of a physician's prescription containing directions to the patient. | ||
| + | 5. Music | ||
| + | a. A sign used to indicate key. | ||
| + | b. A sign used to indicate tempo. | ||
| + | 6. Printing | ||
| + | a. A letter, number, or symbol placed at the bottom of the first page on each sheet of printed pages of a book as a guide to the proper sequence of the sheets in binding. | ||
| + | b. A large sheet printed with four or a multiple of four pages that when folded becomes a section of the book. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:17, 28 листопада 2013
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Зміст
Словник Грінченка
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Сучасні словники
• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АВТОГРАФ, а, чол. 1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134). 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434). • Фразеологічний словник української мови
АВТОГРАФ автограф; ч. (гр.) 1. Текст, власноручно написаний автором. 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. 3. Копіювальний прилад.
Іноземні словники
au•to•graph n. 1. A person's own signature or handwriting. 2. A manuscript in the author's handwriting. tr.v. au•to•graphed, au•to•graph•ing, au•to•graphs 1. To write one's name or signature on or in; sign. 2. To write in one's own handwriting.
sig•na•ture
n.
1. One's name as written by oneself.
2. The act of signing one's name.
3. A distinctive mark, characteristic, or sound indicating identity: A surprise ending is the signature of an O. Henry short story.
4. Abbr. Sig. or S. Medicine The part of a physician's prescription containing directions to the patient.
5. Music
a. A sign used to indicate key.
b. A sign used to indicate tempo.
6. Printing
a. A letter, number, or symbol placed at the bottom of the first page on each sheet of printed pages of a book as a guide to the proper sequence of the sheets in binding.
b. A large sheet printed with four or a multiple of four pages that when folded becomes a section of the book.
Ілюстрації
|
|
|
|
