Відмінності між версіями «Огневиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
розм. | розм. | ||
− | [http://sum.in.ua/s/voghnevycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | ===[http://sum.in.ua/s/voghnevycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
ВОГНЕВИЦЯ, і, жін. | ВОГНЕВИЦЯ, і, жін. |
Версія за 10:19, 28 листопада 2013
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
іменник жіночого роду гарячка; блискавка розм.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОГНЕВИЦЯ, і, жін.
1. заст. Гарячка. Щось палало, висвистувало і клекотало у нього в грудях і стукало в голову вогневицею (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 162); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 424).
2. діал. Блискавка. * Образно. Їдучи в колоні на далекі вогневиці гаснучого заходу, Хаєцький чуйно ловив ніздрями знайомі з дитинства запахи (Олесь Гончар, I, 1954, 288).