Відмінності між версіями «Вікно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356683.html'''Вікно'''] | [http://slovopedia.org.ua/49/53394/356683.html'''Вікно'''] | ||
| − | * аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). | + | *'''аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть)'''. Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). |
| − | * ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко). 2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. | + | *'''ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі'''. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров).'''ві́кна ви́дивитися'''. — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!..'''Всі вікна видивилась, виглядаючи вас...'''(С. Васильченко). 2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. |
| − | * проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в науковуЄвропу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко). | + | *'''проруба́ти вікно́ в Євро́пу'''. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в науковуЄвропу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко). |
| + | [http://sum.in.ua/s/vikno '''Вікно'''] | ||
| + | * 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); | ||
| + | // '''Шибки. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах.. і в Любитові багацько вікон повибивав'''(Леся Українка, V, 1956, 9); | ||
| + | // '''Підвіконня. У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі''' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); * Образно. Завдяки ним [думкам К. Ціолковського] тепер, у наші дні, ми змогли відчинити вікно в космос (Радянська Україна, 20.IX 1960, 3). | ||
| + | '''Не тільки світу (сонця), що у вікні''' — є й інше місце, інший вихід із становища. [Мелешко:] Оцінять і мене, якщо я буду вартий того. А ні, — то підемо звідси, — адже ж не тільки сонця, що у вікні (Іван Кочерга, II, 1956, 501). | ||
| + | * 2. '''Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно''' (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 96). | ||
| + | * 3. '''Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно''' (Леся Українка, III, 1952, 221); '''Населяють червоночереві джерелянки водойми.., а також болота, де вони тримаються у вікнах''' (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 43). | ||
| + | * 4. перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі — Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в '''«вікна» йшло...''' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 307). | ||
Версія за 21:00, 27 листопада 2013
Вікно, -на, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віконце, віконечко.
Сучасні словники
- аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).
- ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров).ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!..Всі вікна видивилась, виглядаючи вас...(С. Васильченко). 2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось.
- проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в науковуЄвропу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).
- 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9);
// Шибки. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах.. і в Любитові багацько вікон повибивав(Леся Українка, V, 1956, 9); // Підвіконня. У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); * Образно. Завдяки ним [думкам К. Ціолковського] тепер, у наші дні, ми змогли відчинити вікно в космос (Радянська Україна, 20.IX 1960, 3). Не тільки світу (сонця), що у вікні — є й інше місце, інший вихід із становища. [Мелешко:] Оцінять і мене, якщо я буду вартий того. А ні, — то підемо звідси, — адже ж не тільки сонця, що у вікні (Іван Кочерга, II, 1956, 501).
- 2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 96).
- 3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Леся Українка, III, 1952, 221); Населяють червоночереві джерелянки водойми.., а також болота, де вони тримаються у вікнах (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 43).
- 4. перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі — Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в «вікна» йшло... (Степан Олійник, Вибр., 1959, 307).
