Відмінності між версіями «Гора»
(Створена сторінка: '''Гора, -ри, '''''ж. ''1) Гора, возвышенное мѣсто. ''Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гора, -ри, '''''ж. ''1) Гора, возвышенное мѣсто. ''Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. ''Ном. № 2697. ''Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. ''Ном. № 1605. ''Я б і гори покотив. ''Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. '''Лиса гора'''. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. ''І на мудрім дідько на лису гору їздить. ''Ном. № 6502. '''Золота гора, золоті гори'''. Несмѣтное богатство. ''Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. ''Ном. № 10821. ''Золотії гори обіцяє. ''Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). ''Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. ''Рудч. Ск. І. 30. ''Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. ''Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. ''Вітер з гори дме, ''т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) '''Брати гору'''. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. ''Здоров’я почало брати гору. ''К. ЧР. 180. 6) '''Брати горою'''. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ.'' Ти бери горою, а я буду окселентувати. ''7) '''До гори, у горі, у гору'''. См. '''Догори, угорі, угору. '''Ум. '''Гірка, гіронька, гірочка. '''Грин. ІІІ. 44. Горонька. '''Горазд, -ду, '''''м. '''''= Гаразд, -ду. ''' | '''Гора, -ри, '''''ж. ''1) Гора, возвышенное мѣсто. ''Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. ''Ном. № 2697. ''Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. ''Ном. № 1605. ''Я б і гори покотив. ''Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. '''Лиса гора'''. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. ''І на мудрім дідько на лису гору їздить. ''Ном. № 6502. '''Золота гора, золоті гори'''. Несмѣтное богатство. ''Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. ''Ном. № 10821. ''Золотії гори обіцяє. ''Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). ''Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. ''Рудч. Ск. І. 30. ''Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. ''Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. ''Вітер з гори дме, ''т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) '''Брати гору'''. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. ''Здоров’я почало брати гору. ''К. ЧР. 180. 6) '''Брати горою'''. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ.'' Ти бери горою, а я буду окселентувати. ''7) '''До гори, у горі, у гору'''. См. '''Догори, угорі, угору. '''Ум. '''Гірка, гіронька, гірочка. '''Грин. ІІІ. 44. Горонька. '''Горазд, -ду, '''''м. '''''= Гаразд, -ду. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
Версія за 18:43, 27 листопада 2013
Гора, -ри, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Лиса гора. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота гора, золоті гори. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Брати гору. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров’я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Брати горою. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори, у горі, у гору. См. Догори, угорі, угору. Ум. Гірка, гіронька, гірочка. Грин. ІІІ. 44. Горонька. Горазд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
