Відмінності між версіями «Ґерґотати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 7: Рядок 7:
 
'''[[Ґерґотання]]'''
 
'''[[Ґерґотання]]'''
  
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
+
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Ґе]]
 
[[Категорія:Ґе]]

Поточна версія на 17:47, 27 листопада 2013

Ґерґотати, -ґочу, -чеш и ґерґотіти, -ґочу, -тиш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.

Див. також:

Ґелкотати

Ґерґотання