Відмінності між версіями «Жито»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 8: Рядок 8:
 
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br />
 
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________<br />
  
 +
'''[http://sum.in.ua/s/zhyto Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533.]'''<br />
 +
<br />
  
 +
'''ЖИ́ТО''', а, сер.
 +
<br />
 +
*:''Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.''<br />
 +
:Вилітали запорожці На лан жито жати; <br />
 +
:Жито жали, в копи клали<br />
 +
<br />
 +
(Тарас Шевченко, I, 1951, 203); <br />
 +
<br />
 +
:Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу <br />
 +
<br />
 +
''(Володимир Сосюра, II, 1958, 369);'' <br />
 +
* '''У порівняннях.''' Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).''<br />
 +
<br />
 +
*: ''Зерно цієї рослини.'' Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі ''(Олександр Довженко, I, 1958, 28).''
  
 +
*: ''тільки мн.'' жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375);'' Хилить вітер жита понад шляхом ''(Павло Тичина, I, 1957, 25).''
  
  

Версія за 14:35, 27 листопада 2013

Жито, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. Житечко, житце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 486.

ЖИ́ТО,-та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533.

ЖИ́ТО, а, сер.

  • Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
Вилітали запорожці На лан жито жати;
Жито жали, в копи клали


(Тарас Шевченко, I, 1951, 203);

Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу


(Володимир Сосюра, II, 1958, 369);

  • У порівняннях. Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).


  • Зерно цієї рослини. Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі (Олександр Довженко, I, 1958, 28).
  • тільки мн. жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375); Хилить вітер жита понад шляхом (Павло Тичина, I, 1957, 25).




Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]