Відмінності між версіями «Фіґлювати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. | 1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. | ||
2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). | 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). | ||
Версія за 12:23, 27 листопада 2013
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = Фиґлювати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 583.)
Ілюстрації
|
|
|
|
