Відмінності між версіями «Любезний»
JuliaZ (обговорення • внесок) |
JuliaZ (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Побутові ситуації. | Побутові ситуації. | ||
| + | |||
Людина , що подає руку жінці , котра виходить з автобуса , і пропускає вперед жінку , що входить у двері будинку - проявляє люб'язність . | Людина , що подає руку жінці , котра виходить з автобуса , і пропускає вперед жінку , що входить у двері будинку - проявляє люб'язність . | ||
Гостинність . Гостинна господиня , з посмішкою зустрічає гостей і прагне із зручністю їх розмістити - проявляє люб'язність . | Гостинність . Гостинна господиня , з посмішкою зустрічає гостей і прагне із зручністю їх розмістити - проявляє люб'язність . | ||
Спілкування в професійному колективі . Допомога новачкам з боку більш досвідчених колег може розглядатися , як прояв люб'язності . | Спілкування в професійному колективі . Допомога новачкам з боку більш досвідчених колег може розглядатися , як прояв люб'язності . | ||
Професійна діяльність . Є цілий ряд професій , в яких обов'язково має бути присутня і виявлятися люб'язність - це стюардеса , продавець і секретар . | Професійна діяльність . Є цілий ряд професій , в яких обов'язково має бути присутня і виявлятися люб'язність - це стюардеса , продавець і секретар . | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Як розвинути в собі люб'язність? | Як розвинути в собі люб'язність? | ||
| + | |||
Етикет . Знайомство з правилами етикету вчать людини люб'язності . | Етикет . Знайомство з правилами етикету вчать людини люб'язності . | ||
Освіта . Люб'язність - властивість людини з багатим внутрішнім світом ; освіту є основа душевного багатства ; в процесі отримання та освоєння знань людина розвиває в собі , в тому числі, і люб'язність . | Освіта . Люб'язність - властивість людини з багатим внутрішнім світом ; освіту є основа душевного багатства ; в процесі отримання та освоєння знань людина розвиває в собі , в тому числі, і люб'язність . | ||
| Рядок 43: | Рядок 42: | ||
| − | "Любезный. Кв. II. 232. ''Промов мені слово, о любезний сину. ''Чуб. III. 16. | + | ''"Любезный. Кв. II. 232. ''Промов мені слово, о любезний сину. ''Чуб. III. 16. |
| − | + | Мати.. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286); | |
| − | + | Бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри.. Вони схилилися до нього всі, добрі, люблячі (Олександр Довженко, I, 1958, 287); | |
| − | + | В його словах відчувалася поблажливість люблячого чоловіка до слабостей і примх своєї жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108); | |
| − | + | Поглянула вона на знівеченого її словами Чіпку, ..й жаль пройняв любляче дівоче серце (Панас Мирний, I, 1949, 344); | |
Душа її, любляча й неспокійна, тягнулася до нього, Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 75); | Душа її, любляча й неспокійна, тягнулася до нього, Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 75); | ||
| − | Кожного ранку він зустрічатиме від печі Оксанині очі. Люблячі очі, що зблякнуть й охолонуть з роками (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 128). | + | Кожного ранку він зустрічатиме від печі Оксанині очі. Люблячі очі, що зблякнуть й охолонуть з роками (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 128).'' |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 564. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 564. | ||
Тлумачний словник російської мови Ушакова | Тлумачний словник російської мови Ушакова | ||
Версія за 11:16, 27 листопада 2013
1.Люб'язність - приємний: приносить задоволення , що радує . Привабливий , що подобається . Викликає симпатію.
- ввічливість , чемність, люб'язність господарів
- комплімент наговорити люб'язностей
- послуга
Люб'язність - властивість люб'язного людини. Фраза , що містить щось приємне для того , кому сказана ; комплімент.
Люб'язність - це чемність слів і ввічливість звернення .
Люб'язність - це щирий , ненав'язливий інтерес до оточуючих.
Люб'язність - це неодмінна властивість шляхетної людини , тонкість його душі , що виявляється в словах і манерах .
Люб'язність - це вміння і готовність говорити людям компліменти.
Люб'язність - це оптимістичний погляд на людей і світ плюс хороше виховання.
"не відмовте в люб'язності" - ввічливе прохання
ЛЮБЛЯЧИЙ, а, е. Який любить кого-небудь.Сповнений любові до кого-небудь.Любе́зний, -а, -е.
Переваги люб'язності% Люб'язність дає свободу - від словесного хамства і душевної ницості . Люб'язність дає радість - від життя і спілкування. Люб'язність дає можливості - бути прийнятим і зрозумілим навколишніми людьми. Люб'язність дає спокій - духу, розуму і думок. Люб'язність дає перевагу - у спілкуванні ; люб'язному людині простіше зав'язати і підтримувати дружні стосунки.
Побутові ситуації.
Людина , що подає руку жінці , котра виходить з автобуса , і пропускає вперед жінку , що входить у двері будинку - проявляє люб'язність . Гостинність . Гостинна господиня , з посмішкою зустрічає гостей і прагне із зручністю їх розмістити - проявляє люб'язність . Спілкування в професійному колективі . Допомога новачкам з боку більш досвідчених колег може розглядатися , як прояв люб'язності . Професійна діяльність . Є цілий ряд професій , в яких обов'язково має бути присутня і виявлятися люб'язність - це стюардеса , продавець і секретар .
Як розвинути в собі люб'язність?
Етикет . Знайомство з правилами етикету вчать людини люб'язності . Освіта . Люб'язність - властивість людини з багатим внутрішнім світом ; освіту є основа душевного багатства ; в процесі отримання та освоєння знань людина розвиває в собі , в тому числі, і люб'язність . Спілкування . Людина ,що намагається з будь-яким співрозмовником триматися гідно , ввічливо і доброзичливо - виховує в собі люб'язність . Уміння з цікавістю слухати інших . У цьому секрет люб'язності і Вашої чарівності.
"Любезный. Кв. II. 232. Промов мені слово, о любезний сину. Чуб. III. 16.
Мати.. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286); Бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри.. Вони схилилися до нього всі, добрі, люблячі (Олександр Довженко, I, 1958, 287); В його словах відчувалася поблажливість люблячого чоловіка до слабостей і примх своєї жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108); Поглянула вона на знівеченого її словами Чіпку, ..й жаль пройняв любляче дівоче серце (Панас Мирний, I, 1949, 344); Душа її, любляча й неспокійна, тягнулася до нього, Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 75); Кожного ранку він зустрічатиме від печі Оксанині очі. Люблячі очі, що зблякнуть й охолонуть з роками (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 128).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 564. Тлумачний словник російської мови Ушакова
