Відмінності між версіями «Жемчуг»

Версія за 15:11, 26 листопада 2013

Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. Жемчужок.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.

ЖЕМЧУГ, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
ЖЕМЧУГ, у, чол., рідко.

• Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; перли'''.
  

[Лінкей:]

Без ліку злота я надбав

І самоцвітів назбирав…

Найкращий жемчуг – жемчужок

Візьми собі для сережок.

(Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366)

• Вироби, прикраси з цієї речовини'''.

Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40)

* У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.

ЖЕМЧУГ, [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЖЕМЧУЖНИЙ

1. Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
2. Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I ,1957, 65).

Ілюстрації

Медіа

1. Видобуток перлин в Арабських Еміратах
2. Процес зростання жемчуга \
3. Фабрика жемчуга

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519. Словник української мови

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]