Відмінності між версіями «Щавій»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Щавій, -вію, '''''м. ''= '''Щавель''', Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.  
 
'''Щавій, -вію, '''''м. ''= '''Щавель''', Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.  
  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66647-shhavij.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
  
−
http://sum.in.ua/ Словник української мови  
+
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
−
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
+
щаві́й – іменник чоловічого роду
−
  ЩАВІЙ, ію, чол., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (Павло Чубинський, V, 1874, 576).
+
Відмінювання…
 +
 
 +
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
  ЩАВІЙ, ію, чол., діал. Щавель. Змішався ''щавій'' з лободою, Оженився старий з молодою (Павло Чубинський, V, 1874, 576).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 570.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 570.
  
−
http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9
+
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
 
щавій
 
щавій
−
Матеріал з Вікісловника 
+
 
−
 
+
===[http://www.100let.net/1sch_schavel_kislii.htm Клуб здоровья и долголетия]===
−
 
+
====Щавель кислый==== 
−
http://www.100let.net/1sch_schavel_kislii.htm Клуб здоровья и долголетия Щавель кислый  
+
−
Щавель кислий
+
 
Rumex acetosa L.  
 
Rumex acetosa L.  
 
Синоним: щавель обыкновенный  
 
Синоним: щавель обыкновенный  
−
Народные названия: щавел, щавель, щавій , кислица, кислуха, кислушка, чистотел, столбунцы, чувель.  
+
Народные названия: щавел, щавель, ''щавій'', кислица, кислуха, кислушка, чистотел, столбунцы, чувель.  
 
Семейство гречишные — Polygonaceae
 
Семейство гречишные — Polygonaceae
 
Историческая справка. Щавель — древняя огородная культура. Растение фигурирует у знаменитого комедиографа Плавта (III—II вв. до н. э.), в стихах Вергилия (I в. до н. э.), в «Естественной истории» Плиния Старшего. В «Каноне врачебной науки» описаны целебные свойства щавеля кислого (Авиценна называет его садовым) и дикого, который, по мнению автора, во всех отношениях сильнее садового.
 
Историческая справка. Щавель — древняя огородная культура. Растение фигурирует у знаменитого комедиографа Плавта (III—II вв. до н. э.), в стихах Вергилия (I в. до н. э.), в «Естественной истории» Плиния Старшего. В «Каноне врачебной науки» описаны целебные свойства щавеля кислого (Авиценна называет его садовым) и дикого, который, по мнению автора, во всех отношениях сильнее садового.
Рядок 22: Рядок 25:
  
  
−
http://www.vseslova.com/fasmer/page/schavel.19316/  ВСЕ СЛОВА
+
===[http://www.vseslova.com/fasmer/page/schavel.19316/  ВСЕ СЛОВА]===
 
ЩАВЕЛЬ
 
ЩАВЕЛЬ
−
← назад  вперед →
+
щавей – то же, костром., щавель, воронежск., укр. щава "щавель, минеральная вода", щавель, ''щавiй'' "щавель", др.-русск. щавьнъ "кислый", сербск.-цслав. щавъ "rumeх", болг. щава "дубильное вещество", щавел "щавель", щавя "дублю", сербохорв. штава "вымачивание кожи в воде перед дублением", штавељ м., штаваљ м. "щавель", штавље – то же, словен. scav, род. п. scavа м. "дикорастущий щавель", scavа ж., scavelj, род. п. -vljа м. "щавель", чеш. stavа "сок", stаvеl "щавель", слвц. stаvа "сок", stаvik "щавель", польск. szczaw, род. п. -iu "щавель" (*scаvь), szczawa "углекислая вода", Szczawnica – местн. н., в.-луж. scеhеl "щавель", н.-луж. scаw (м.) – то же, прилаг. scawny. Праслав. scаvь связывают со щи (см.) Младенов (697), Ильинский (РФВ 73, 307). Сближение с др.-инд. churika "нож" (из *skhurika) абсолютно недостоверно, вопреки Левенталю (ZfslPh 8, 129), родство с кислый, квас (ср. Преобр., Труды I, 113) исключено фонетически.
−
щавей – то же, костром., щавель, воронежск., укр. щава "щавель, минеральная вода", щавель, щавiй "щавель", др.-русск. щавьнъ "кислый", сербск.-цслав. щавъ "rumeх", болг. щава "дубильное вещество", щавел "щавель", щавя "дублю", сербохорв. штава "вымачивание кожи в воде перед дублением", штавељ м., штаваљ м. "щавель", штавље – то же, словен. scav, род. п. scavа м. "дикорастущий щавель", scavа ж., scavelj, род. п. -vljа м. "щавель", чеш. stavа "сок", stаvеl "щавель", слвц. stаvа "сок", stаvik "щавель", польск. szczaw, род. п. -iu "щавель" (*scаvь), szczawa "углекислая вода", Szczawnica – местн. н., в.-луж. scеhеl "щавель", н.-луж. scаw (м.) – то же, прилаг. scawny. Праслав. scаvь связывают со щи (см.) Младенов (697), Ильинский (РФВ 73, 307). Сближение с др.-инд. churika "нож" (из *skhurika) абсолютно недостоверно, вопреки Левенталю (ZfslPh 8, 129), родство с кислый, квас (ср. Преобр., Труды I, 113) исключено фонетически.
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 32: Рядок 34:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Schavij kislii.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Schavij kislii.jpg|x140px]]
  
 +
===[http://lekras.at.ua/blog/shhavel_alpijskij_shhavel_gorob_39_jachij/2012-02-21-185 Лікарські рослини України]===
 +
====Щавель альпійський, Щавель гороб'ячий====
 +
Щавель альпійський (Rumex alpinus L.). Російська назва — щавель альпийский; місцева — жовтвина, жовтило, щавель кінський, ''щавій''.
 +
 +
Багаторічна рослина, від 30 до 150 см заввишки, з великими яйцевидними довгочерешковпми листками. Кореневище товсте й велике. Цвіте в липні—серпні.
 +
 +
Росте тільки на полонинах, біля стійбищ худоби і взагалі на переугноєних місцях.
 +
3 лікувальною метою використовують кореневище й корінь (Rhizoma (radix) rumici alpini), які містять дубильні речовини, хризофанову кислоту, тростинний цукор та інші речовини.
 +
 +
Застосовується як проносне, а також при нашкірних та інших захворюваннях.
 +
 +
Збирають кореневище з корінням весною і восени, розрізують і сушать в легкому теплі.
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Університетський коледж}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
  
 
[[Категорія:Ща]]
 
[[Категорія:Ща]]

Версія за 19:32, 25 листопада 2013

Щавій, -вію, м. = Щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

щаві́й – іменник чоловічого роду Відмінювання…

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАВІЙ, ію, чол., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (Павло Чубинський, V, 1874, 576).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 570.

Матеріал з Вікісловника

щавій

Клуб здоровья и долголетия

Щавель кислый

Rumex acetosa L. Синоним: щавель обыкновенный Народные названия: щавел, щавель, щавій, кислица, кислуха, кислушка, чистотел, столбунцы, чувель. Семейство гречишные — Polygonaceae Историческая справка. Щавель — древняя огородная культура. Растение фигурирует у знаменитого комедиографа Плавта (III—II вв. до н. э.), в стихах Вергилия (I в. до н. э.), в «Естественной истории» Плиния Старшего. В «Каноне врачебной науки» описаны целебные свойства щавеля кислого (Авиценна называет его садовым) и дикого, который, по мнению автора, во всех отношениях сильнее садового. Термин «щавель» — общеславянский. По происхождению он родственен слову «щи», образованному от «сьчь» (сечь), отсюда «сок». Своим названием растение обязано тому, что его сочные побеги использовались для приготовления щей. Того же ряда сохранившийся в говорах глагол «щавить» — жать, давить, в современном украинском ему соответствует «чавити». А замыкает эту смысловую группу персонаж русских сказок Щавидуб, непомерной силы богатырь, который так стискивал деревья, что выжимал из них сок.


ВСЕ СЛОВА

ЩАВЕЛЬ щавей – то же, костром., щавель, воронежск., укр. щава "щавель, минеральная вода", щавель, щавiй "щавель", др.-русск. щавьнъ "кислый", сербск.-цслав. щавъ "rumeх", болг. щава "дубильное вещество", щавел "щавель", щавя "дублю", сербохорв. штава "вымачивание кожи в воде перед дублением", штавељ м., штаваљ м. "щавель", штавље – то же, словен. scav, род. п. scavа м. "дикорастущий щавель", scavа ж., scavelj, род. п. -vljа м. "щавель", чеш. stavа "сок", stаvеl "щавель", слвц. stаvа "сок", stаvik "щавель", польск. szczaw, род. п. -iu "щавель" (*scаvь), szczawa "углекислая вода", Szczawnica – местн. н., в.-луж. scеhеl "щавель", н.-луж. scаw (м.) – то же, прилаг. scawny. Праслав. scаvь связывают со щи (см.) Младенов (697), Ильинский (РФВ 73, 307). Сближение с др.-инд. churika "нож" (из *skhurika) абсолютно недостоверно, вопреки Левенталю (ZfslPh 8, 129), родство с кислый, квас (ср. Преобр., Труды I, 113) исключено фонетически.

Ілюстрації

x140px

Лікарські рослини України

Щавель альпійський, Щавель гороб'ячий

Щавель альпійський (Rumex alpinus L.). Російська назва — щавель альпийский; місцева — жовтвина, жовтило, щавель кінський, щавій.

Багаторічна рослина, від 30 до 150 см заввишки, з великими яйцевидними довгочерешковпми листками. Кореневище товсте й велике. Цвіте в липні—серпні.

Росте тільки на полонинах, біля стійбищ худоби і взагалі на переугноєних місцях. 3 лікувальною метою використовують кореневище й корінь (Rhizoma (radix) rumici alpini), які містять дубильні речовини, хризофанову кислоту, тростинний цукор та інші речовини.

Застосовується як проносне, а також при нашкірних та інших захворюваннях.

Збирають кореневище з корінням весною і восени, розрізують і сушать в легкому теплі.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Щавій&oldid=85854