Відмінності між версіями «Ґніт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
== '''Ґніт''' ==
 
== '''Ґніт''' ==
 
'''Ґніт, ґнота, '''''м. ''Фитиль, свѣтильня. ''Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. ''Уман. у. ''Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. ''Нп. '''Ні ґнота нема. '''Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. '''Ґнотик. '''Ув. '''Ґнотище. '''''Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. ''Васильк. у.  
 
'''Ґніт, ґнота, '''''м. ''Фитиль, свѣтильня. ''Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. ''Уман. у. ''Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. ''Нп. '''Ні ґнота нема. '''Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. '''Ґнотик. '''Ув. '''Ґнотище. '''''Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. ''Васильк. у.  
Рядок 37: Рядок 38:
  
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:42-15513239.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:383876732.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Img 1584.jpg|x200px]]

Версія за 11:17, 24 листопада 2013

Ґніт

Ґніт, ґнота, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Нп. Ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґнотик. Ув. Ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.

Сучасні словники

ҐНІТ 2, ґнота, чол. Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін. Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Юрій Яновський, I, 1958, 188); Іван заправив ґніт [у лампу], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 68); * У порівняннях. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30); // Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 149); Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (Микола Трублаїні, I, 1955, 188); * У порівняннях. Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (Андрій Головко, I, 1957, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.


ҐНІТ

ґніт іменник чоловічого роду у свічці

Орфографічний словник української мови


ҐНІТ

устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).

Фразеологічний словник української мови


ҐНІТ ґніт; ч. (нім.) 1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін. 2. Горючий шнур для проведення вибухів.

Словник іншомовних слів


Ілюстрації

42-15513239.jpg 383876732.jpg Img 1584.jpg