Відмінності між версіями «Ґедзатися»
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гед.jpeg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:кап2.jpeg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:кап2.jpeg|x200px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:кап3.jpeg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:кап3.jpeg|x200px]] | ||
Версія за 15:40, 22 листопада 2013
Ґедзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Сучасні словники
Ґедзатися і Ґедзкатися, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 61).
2. перен., розм. Капризувати вередувати, упиратися. — Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130); — Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, — сказав пан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.
Дрочи́ться (о скоте) – дрочи́тися, ґе́дза[и]тися, ґе́дзкатися.
Мета́ться, мё́тываться – 1) (страд. з.) – а) (быть бросаемым) ки́датися, мета́тися, бу́ти ки́даним; (об искрах, огне) си́патися, бу́ти си́паним, (о паре) ора́тися, бу́ти о́раним, (о стоге) кла́стися, бу́ти кла́деним и т. д. • -ться в глаза – ки́датися в о́чі, впада́ти в о́ко (в о́чі); б) (о детёнышах животных) приво́дитися; в) (об икре) викида́тися; г) (о шитье) наживля́тися, ши́тися на живу́ ни́тку; фастриґува́тися; (о петлях) обкида́тися;
2) (взаимн. з.) ки́датися чим. [Ді́ти ки́даються сніжка́ми (Київщ.)];
3) -ться, метну́ться (возвр. з.) – ки́датися, ки́нутися, мета́тися, метну́тися, бо́рсатися, шата́тися, шатну́тися, ша́снутися, шиба́тися, шибну́тися, шварга́тися, (суетливо) метуши́тися, (бегать) га(й)са́ти; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґе́дзатися, ґе́дзкатися, ґзи́тися, дрочи́тися. [Над кру́чею ки́далась, як ча́йка, Фатьма́ (Коцюб.). Всю ніч мета́вся та вереща́в, не даючи́ спа́ти (Франко). Бо́рсався з нестерпу́чого бо́лю, але́ мовча́в (Грінч.). Шатну́всь по всій ха́ті – нема́ ніко́го (Рудч.). Шиба́ється, як чорт по пе́клі (Номис). Бурсачва́ шварга́лась по кла́су (Еварн.). Безси́ло метуши́ться між буржуазі́єю і пролетарія́том (Азб. Ком.). Гаса́ли по ву́лицях (Леонт.). Крича́ла, ґе́дзалась, кача́лась (Котл.)]. • -та́ться во все стороны – ки́датися на всі бо́ки. • -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) – ки́дається (бі́гає) як очмарі́лий (очемері́лий) кіт, як попе́чений, як посо́лений, як ци́ган на я́рмарку. • Кровь -нё́тся в голову – кров ки́неться в го́лову. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
