Відмінності між версіями «Дьоготь»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
| − | [[Файл:Дьоготь.jpg|Пояснювальний текст]] | + | [[Файл:Дьоготь.jpg|thumb|Пояснювальний текст]] |
[[Файл:дьоготь_2.jpg|thumb|Пояснювальний текст]] | [[Файл:дьоготь_2.jpg|thumb|Пояснювальний текст]] | ||
Версія за 19:39, 20 листопада 2013
Дьоготь, -гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.
Зміст
Словник української мови
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
Словотворення
Дьо́готь– іменник чоловічого роду
http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь
Російською мовою
Дёготь
http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C
Це цікаво знати!
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
Рекомендовані джерела
Див. також
Ілюстрації
