Відмінності між версіями «Деревій»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
'''Ґелґотати''', '''Ґаґати''': дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси
+
'''Дереві́й звича́йний''' (Achillea millefolium) — волосистоопушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).(Український тлумачний словник).
 
+
'''ДЕРЕВІЙ''', ю, чол. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Степан Васильченко, I, 1959, 330); Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Олесь Гончар, I, 1954, 50).(Український словник).
''(Іван Верхратський)''
+
'''Деревій''' – трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітних  (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/ Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.)
 
+
'''Деревій'''
 
+
Explanatory (Uk-Uk) -ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.
'''Ґелґотати''', очу, очеш, '''Ґелґотіти''', очу, оти́ш, недок.  
+
 
+
1. Підсил. до ґелґати. ''Гусак ґелґоче, витягує довгу шию'' (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); ''А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
+
 
+
2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. ''Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати'' (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); ''З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки'' (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); ''На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли'' (Андрій Головко, II, 1957, 63); ''Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі'' (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
+
 
+
''(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).''
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 14:40, 20 листопада 2013

Деревій, -вію, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.


Сучасні словники

Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium) — волосистоопушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).(Український тлумачний словник). ДЕРЕВІЙ, ю, чол. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Степан Васильченко, I, 1959, 330); Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Олесь Гончар, I, 1954, 50).(Український словник). Деревій – трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітних (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/ Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.) Деревій

Explanatory (Uk-Uk) -ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.

Ілюстрації

Гелготання 1.jpg Гелготання 2.jpg Гуси.jpg

Це цікаво знати!


Сонник Міллера:

Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.


Рекомендовані джерела



Див. також

Звуки - ґелготання гусей

Інтернет ресурси

Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови