Відмінності між версіями «Деревій»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Деревій, -вію, '''''м. ''Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. '''Бождере...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Деревій, -вію, '''''м. ''Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. '''Бождеревок. '''
 
'''Деревій, -вію, '''''м. ''Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. '''Бождеревок. '''
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''Ґелґотати''', '''Ґаґати''': дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси
 +
 +
''(Іван Верхратський)''
 +
 +
 +
'''Ґелґотати''', очу, очеш, '''Ґелґотіти''', очу, оти́ш, недок.
 +
 +
1. Підсил. до ґелґати. ''Гусак ґелґоче, витягує довгу шию'' (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); ''А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
 +
 +
2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. ''Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати'' (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); ''З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки'' (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); ''На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли'' (Андрій Головко, II, 1957, 63); ''Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі'' (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
 +
 +
''(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. -  К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).''
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гелготання 1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гелготання 2.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гуси.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
 +
<div align="right"></div>
 +
 +
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
 +
<hr>
 +
 +
'''Сонник Міллера''':
 +
 +
Докучаюче '''ґелготання''' гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.
 +
 +
 +
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 +
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
'''[http://zvuki-tut.narod.ru/gusi-gagochut.htm Звуки - ґелготання гусей]'''
 +
 +
==Інтернет ресурси==
 +
 +
'''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]'''
 +
 +
 +
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]

Версія за 14:35, 20 листопада 2013

Деревій, -вію, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.


Сучасні словники

Ґелґотати, Ґаґати: дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси

(Іван Верхратський)


Ґелґотати, очу, очеш, Ґелґотіти, очу, оти́ш, недок.

1. Підсил. до ґелґати. Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).

2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли (Андрій Головко, II, 1957, 63); Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).

(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).

Ілюстрації

Гелготання 1.jpg Гелготання 2.jpg Гуси.jpg

Це цікаво знати!


Сонник Міллера:

Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.


Рекомендовані джерела



Див. також

Звуки - ґелготання гусей

Інтернет ресурси

Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови