Відмінності між версіями «Дьоготь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
[[Дьоготь|Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.]]'''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц.  
+
'''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц.  
 
[[Категорія:Дь]]
 
[[Категорія:Дь]]
  
 +
== Словник української мови ==
 
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179);  * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
 
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179);  * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
  
[[Дьоготь|Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.]]
+
[[Дьоготь|[http://Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%202,%201971.%20—%20Стор.%20451 http://sum.in.ua/s/djoghotj].]]
 
+
  
  
 +
== Словотворення ==
 
Дьо́готь– іменник чоловічого роду
 
Дьо́готь– іменник чоловічого роду
 
 
 +
[http://Всесвітній%20словник%20української%20мови http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь]
  
[[Дьоготь|http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C]]
 
  
 
+
== Російською мовою == 
Російською мовою: Дёготь
+
Дёготь
  
 
[http://дёготь http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C]
 
[http://дёготь http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C]
  
 
+
== Це цікаво знати! ==
 
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
 
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
 +
== Рекомендовані джерела ==
 +
== Див. також ==
 +
== Ілюстрації ==

Версія за 00:52, 20 листопада 2013

Дьоготь, -гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.

Словник української мови

ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).

http://sum.in.ua/s/djoghotj.


Словотворення

Дьо́готь– іменник чоловічого роду

http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь


Російською мовою

Дёготь

http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C

Це цікаво знати!

Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Рекомендовані джерела

Див. також

Ілюстрації