Відмінності між версіями «День»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''День, -дня, '''''м. ''1) День. ''Бодай ти не знав, що сьогодня за день. ''Ном. ''Ввесь день весело п...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''День, -дня, '''''м. ''1) День. ''Бодай ти не знав, що сьогодня за день. ''Ном. ''Ввесь день весело прогуляли і п’яні спати полягали. ''Котл. Ен. І. 20. ''Дасть Бог день, дасть і пожиток. ''Ном. № 79. '''Велик-день'''. Свѣтлое Воскресенье. '''День від дня, день крізь день, день при дневі (дні)'''. Изо дня въ день. Мнж. 178. ''День від дня робили на пана. ''Каменец. у. ''Сидить даремне день при дневі. ''Ном. № 10885. ''День при дні сварки. ''НВолын. у. ''День при дні, день при дні робимо. ''МВ. І. 98. '''Сими днями, тими днями'''. Въ эти дни, въ тѣ дни. ''Сталося тими днями. ''Св. М. І. 9. '''День-година, із день-години'''. Съ нѣкотораго времени? ''Як із день години спинилися великі войни на Україні. ''Мет. 385. '''День за день, день поза день'''. День за днемъ. ''День по за день, та й провелося аж до осени. ''Каменец. у. '''День у день, по всяк день'''. Ежедневно. '''До дня'''. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. ''До дня приходив до мене, щоб їхати. ''Каменец. у. '''На день добрий, на добридень давати. '''Желать добраго дня. ''На добридень, серденько. ''Мет. ''Боже помагай і день вам добрий. ''МВ. І. 111. '''Одного дня. '''Разъ; въ одинъ изъ дней. ''Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. ''Ком. II. 44. '''По всяк день. '''Постоянно, всегда. ''Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! ''Кв. '''Що-дня. '''Каждый день, ежедневно. ''Буде ж твоя, молода дівчино, щодня спина бита. ''Чуб. ІІІ. 111. '''Через цілісінький день. '''Впродолженіе цѣлаго дня. ''Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. ''Кв. II. 324. '''День-денички'''. Каждый день, рѣшительно каждый день. ''Я сама деньденички як голубка гуду. ''Г. Барв. 276. '''Що в Бога день'''. Ежедневно. ''Що в Бога день усе голову їсть. ''Ном. стр. 55. 2) Сутки. ''Три дні заходу, а день празнику. ''Ном. № 191. ''Блудили хлоп’ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. ''Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. ''Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. ''Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на '''упруги '''(см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. ѴІІІ. 1. ''Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п’ять. ''Осн. 1862. VIII. 7. Ум. '''Деньок. '''''Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. ''Котл. Ен. ''Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. ''Лавр. 26. '''На деньки. '''Поденно. Шух. І. 173.
 
'''День, -дня, '''''м. ''1) День. ''Бодай ти не знав, що сьогодня за день. ''Ном. ''Ввесь день весело прогуляли і п’яні спати полягали. ''Котл. Ен. І. 20. ''Дасть Бог день, дасть і пожиток. ''Ном. № 79. '''Велик-день'''. Свѣтлое Воскресенье. '''День від дня, день крізь день, день при дневі (дні)'''. Изо дня въ день. Мнж. 178. ''День від дня робили на пана. ''Каменец. у. ''Сидить даремне день при дневі. ''Ном. № 10885. ''День при дні сварки. ''НВолын. у. ''День при дні, день при дні робимо. ''МВ. І. 98. '''Сими днями, тими днями'''. Въ эти дни, въ тѣ дни. ''Сталося тими днями. ''Св. М. І. 9. '''День-година, із день-години'''. Съ нѣкотораго времени? ''Як із день години спинилися великі войни на Україні. ''Мет. 385. '''День за день, день поза день'''. День за днемъ. ''День по за день, та й провелося аж до осени. ''Каменец. у. '''День у день, по всяк день'''. Ежедневно. '''До дня'''. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. ''До дня приходив до мене, щоб їхати. ''Каменец. у. '''На день добрий, на добридень давати. '''Желать добраго дня. ''На добридень, серденько. ''Мет. ''Боже помагай і день вам добрий. ''МВ. І. 111. '''Одного дня. '''Разъ; въ одинъ изъ дней. ''Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. ''Ком. II. 44. '''По всяк день. '''Постоянно, всегда. ''Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! ''Кв. '''Що-дня. '''Каждый день, ежедневно. ''Буде ж твоя, молода дівчино, щодня спина бита. ''Чуб. ІІІ. 111. '''Через цілісінький день. '''Впродолженіе цѣлаго дня. ''Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. ''Кв. II. 324. '''День-денички'''. Каждый день, рѣшительно каждый день. ''Я сама деньденички як голубка гуду. ''Г. Барв. 276. '''Що в Бога день'''. Ежедневно. ''Що в Бога день усе голову їсть. ''Ном. стр. 55. 2) Сутки. ''Три дні заходу, а день празнику. ''Ном. № 191. ''Блудили хлоп’ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. ''Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. ''Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. ''Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на '''упруги '''(см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. ѴІІІ. 1. ''Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п’ять. ''Осн. 1862. VIII. 7. Ум. '''Деньок. '''''Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. ''Котл. Ен. ''Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. ''Лавр. 26. '''На деньки. '''Поденно. Шух. І. 173.
 +
 +
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].
 +
 +
Тлумачення:
 +
 +
'''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.
 +
 +
'''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.
 +
 +
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.
 +
 +
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]
 +
 +
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а
 +
 +
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий
 +
 +
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука
 +
 +
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki>
 +
 +
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')
 +
 +
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''
 +
 +
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''
 +
 +
 +
 +
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
 +
<hr>
 +
 +
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br>
 +
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br>
 +
Слово [[азбука]]  утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br>
 +
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br>
 +
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.
 +
<br>
 +
<div align="right">(А.П.Коваль)</div>
 +
 +
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3>
 +
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div>
 +
<hr>
 +
азбучна (абеткова) істина<br>
 +
азбучне (абеткове) поняття<br>
 +
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br>
 +
абетковий (алфавітний) порядок<br>
 +
алфавітна система<br>
 +
алфавітне письмо<br>
 +
алфавітний покажчик<br>
 +
алфавітний список<br>
 +
укладений за алфавітним принципом<br>
 +
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 +
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
 +
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
 +
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
 +
 +
 +
<div align="right"></div>
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].
 +
*:-и, ж.
 +
<ol>
 +
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].
 +
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
 +
 +
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
 +
</ol>
 +
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]
 +
АБЕТКА, и, ж.
 +
 +
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br>
 +
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
 +
 +
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
 +
 +
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
 +
 +
==Інтернет-джерела==
 +
 +
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія
 +
 +
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки
 +
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw  Абетка малятко] - відео на YouTube<br>
 +
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</div>
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]

Версія за 13:56, 19 листопада 2013

День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п’яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Велик-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дневі (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Каменец. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. НВолын. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. Сими днями, тими днями. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. День-година, із день-години. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Каменец. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Каменец. у. На день добрий, на добридень давати. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. Одного дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, щодня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. Через цілісінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-денички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама деньденички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бога день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп’ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. ѴІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п’ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньок. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки. Поденно. Шух. І. 173.



Сучасні словники

Абéтка, -ки; д. і м. – тці; р.мн. –ток; ор. –кою, ж [від вимови перших трьох букв a,be,ce; польськ. abecadlo].

Тлумачення:

Абетка – 1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.

Алфавіт – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.

Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.

Фонетичний запис: [абéтка], д.і м. [абéц´:і]

Морфологічний запис: абетк-а

Словотворення: абетка→абетковий

Синоніми: алфавíт, áзбука

Російською мовою: азбука, -ки, ж.; алфавіт, -та, м.[1;7].

Етимологія слова: Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і польськ. аbecadlo (від вимови перших трьох букв а, be, ce)

Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці (Літературознавчий словник-довідник).

Алфавіт, або азбука (абетка) – це букви, які розміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).


Це цікаво знати!

У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, ще є й четверта, застаріла, - альфабет.
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – а, бе під впливом інших букв – азбука, альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери а, бе, це).
Слово азбука утворене за зразком слів із закінченням на –а, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися аз «я» і буки «буква».
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з алеф зробили альфа, а з бет – бета. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки альфабет…
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: альфабет і алфавіт. Виявляється, що звук, позначуваний літерою бета, у греків вимовляється неоднаково, і слово алфавіт відтворює саме пізньогрецьку вимову.

(А.П.Коваль)

Особливості слововживання

Азбучний-абетковий-алфавітний

азбучна (абеткова) істина
азбучне (абеткове) поняття
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку
абетковий (алфавітний) порядок
алфавітна система
алфавітне письмо
алфавітний покажчик
алфавітний список
укладений за алфавітним принципом

Рекомендовані джерела

  1. Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
  2. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
  3. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.

Ілюстрації

Azbuka.jpg 2261637.jpg Ar abetka.jpg 2870.jpg 2911091.jpg


Див. також

  1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абе́ткою — в алфавітному порядку.
  2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.

АБЕТКА, и, ж.

1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).

2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).

3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.

Інтернет-джерела

--Володимир 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=День&oldid=84781