|
|
| Рядок 2: |
Рядок 2: |
| | [[Категорія:Ґр]] | | [[Категорія:Ґр]] |
| | | | |
| − | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Драг. 272. ''Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. ''Мнж. 157. 2) ''об. ''Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. ''Він ґав ловив та витрішки продавав. ''Котл.
| |
| − |
| |
| − | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витрішки продавав. ''Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.
| |
| − |
| |
| − | Див. також:
| |
| − |
| |
| − | '''[[Ґавеня]]'''
| |
| − |
| |
| − | '''[[Ґавити]]'''
| |
| − |
| |
| − | '''[[Ґавеґа]]'''
| |
| − |
| |
| − | '''[[Ґав’ячий]]'''
| |
| | | | |
| | ==Сучасні словники== | | ==Сучасні словники== |
| Рядок 28: |
Рядок 15: |
| | | | |
| | | | |
| − | '''Гава''' ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.
| |
| − |
| |
| − | ''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%90%D0%92%D0%90/ Словарь Даля])''
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | '''Фразеологізми''':
| |
| − |
| |
| − | '''впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву''' (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).
| |
| − |
| |
| − | '''ґав (ґа́ви) лови́ти''', фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.
| |
| − |
| |
| − | н'''і па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на)'''. Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).
| |
| − |
| |
| − | '''як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в'''. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).
| |
| − |
| |
| − | ''([http://slovopedia.org.ua/49/53904/356928.html Фразеологічний словник української мови])''
| |
| | | | |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
| | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" |
| | |- valign="top" | | |- valign="top" |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Voronosira3.jpg|x200px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:й13.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Wrona Siwa.jpg|x200px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:й11.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворона4.jpg|x200px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:й12.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гава 780901.jpg|x200px]]
| + | |
| | |} | | |} |
| | | | |
Версія за 13:48, 19 листопада 2013
Ґрунтовний, -а, -е. Основательный, прочный.
Сучасні словники
ҐРУНТОВНИЙ, а, е.
1. Який характеризується повнотою, глибиною, вичерпністю. Тільки ґрунтовна математична підготовка Брянського дала йому змогу швидко врахувати всю особливість роботи в горах (Олесь Гончар, I, 1954, 102); Літературно-критичний нарис Абгара-Солтана — перша досить ґрунтовна праця, що з'явилася в слов'янській пресі про Ю. Федьковича (Радянське літературознавство, 3, 1958, 81).
2. Який стосується корінних, основних питань. Завдання, поставлені перед вищою школою, вимагають ґрунтовпого поліпшення ідейної і теоретичної підготовки майбутніх фахівців (Радянська Україна, 7.VIII 1949, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 182.
Ілюстрації
Це цікаво знати!
Ворона - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона сіра - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона чорна - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Рекомендовані джерела
Інтернет ресурси
Відео: Ворона катається на даху
