Відмінності між версіями «Діамант»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Діамант, -ту, '''''м. ''Алмазъ. Ум. '''Діамантик. ''' Категорія:Ді) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==«Словарь української мови»== | ||
'''Діамант, -ту, '''''м. ''Алмазъ. Ум. '''Діамантик. ''' | '''Діамант, -ту, '''''м. ''Алмазъ. Ум. '''Діамантик. ''' | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''''ДІАМÁНТ''''', а, ч. 1. Дорогоцінний камінь – алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт. Деякі дами були в діамантах, декольтовані, мов на бал (Л. Укр.); Пишна вечірня зірка засяла на голові в Зірниці між пахучими рожами її вінка, мов блискучий діамант (Н.-Лев.). 2. Вид дрібного друкарського шрифту. | ||
+ | (Тлумачний словник української мови: В 4 т. Т1 / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 2001. – С. 763). | ||
+ | |||
+ | '''''ДІАМÁНТ''''' – коштовний камінь, брильянт. – Принеси мені найкращі убори, знайди найдорожчі діаманти. Хочу вбратись, як королева (І. Нечуй-Левицький); Мама продасть брильянти і золото і те все розділить меж нами (М. Кропивницький). | ||
+ | (Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та інші. – К.: Наук.думка, 2001. – Т. 1. – С. 418). | ||
+ | |||
+ | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
+ | # Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та інші. – К.: Наук.думка, 2001. – Т. 1. – С. 418 | ||
+ | # Тлумачний словник української мови: В 4 т. Т1 / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 2001. – С. 763. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Difchina_1.jpg|x200px]] | ||
+ | |||
+ | <div align="right"></div> | ||
+ | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
[[Категорія:Ді]] | [[Категорія:Ді]] |
Версія за 11:11, 19 листопада 2013
«Словарь української мови»
Діамант, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діамантик.
Сучасні словники
ДІАМÁНТ, а, ч. 1. Дорогоцінний камінь – алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт. Деякі дами були в діамантах, декольтовані, мов на бал (Л. Укр.); Пишна вечірня зірка засяла на голові в Зірниці між пахучими рожами її вінка, мов блискучий діамант (Н.-Лев.). 2. Вид дрібного друкарського шрифту. (Тлумачний словник української мови: В 4 т. Т1 / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 2001. – С. 763).
ДІАМÁНТ – коштовний камінь, брильянт. – Принеси мені найкращі убори, знайди найдорожчі діаманти. Хочу вбратись, як королева (І. Нечуй-Левицький); Мама продасть брильянти і золото і те все розділить меж нами (М. Кропивницький).
(Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та інші. – К.: Наук.думка, 2001. – Т. 1. – С. 418).
Рекомендовані джерела
- Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та інші. – К.: Наук.думка, 2001. – Т. 1. – С. 418
- Тлумачний словник української мови: В 4 т. Т1 / Уклад. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 2001. – С. 763.