Відмінності між версіями «Ґрунт»
(Створена сторінка: '''Ґрунт и грунт, -ту, '''''м. ''1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. ''Продав грунт вічними ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґрунт и грунт, -ту, '''''м. ''1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. ''Продав грунт вічними часами. ''Ном. № 14064. ''Ходім, де твій батьківський ґрунт. ''Рудч. Ск. II. 154. ''Грунта, великі маєтки збуває. ''АД. І. 95. ''Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. ''К. ЧР. 198. 2) Почва. ''Там добрий ґрунт усе як з води йде. ''3) Основа, основаніе. ''Земля не може рушити з грунту свого. ''Чуб. І. 69. ''Слово вітер, а письмо грунт. ''Ном. № 10664. Ум. '''Ґрунтик, грунтик. ''' | '''Ґрунт и грунт, -ту, '''''м. ''1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. ''Продав грунт вічними часами. ''Ном. № 14064. ''Ходім, де твій батьківський ґрунт. ''Рудч. Ск. II. 154. ''Грунта, великі маєтки збуває. ''АД. І. 95. ''Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. ''К. ЧР. 198. 2) Почва. ''Там добрий ґрунт усе як з води йде. ''3) Основа, основаніе. ''Земля не може рушити з грунту свого. ''Чуб. І. 69. ''Слово вітер, а письмо грунт. ''Ном. № 10664. Ум. '''Ґрунтик, грунтик. ''' | ||
| + | [[Категорія:Ґр]] | ||
| + | |||
| + | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Драг. 272. ''Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. ''Мнж. 157. 2) ''об. ''Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. ''Він ґав ловив та витрішки продавав. ''Котл. | ||
| + | |||
| + | '''Ґава, -ви, '''''ж. ''1) Ворона. Аф. 352. '''Ґави ловити'''. Ротозѣйничать, зѣвать. ''Гав ловив та витрішки продавав. ''Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у. | ||
| + | |||
| + | Див. також: | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавеня]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавити]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґавеґа]]''' | ||
| + | |||
| + | '''[[Ґав’ячий]]''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Ґава''', и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що ворона 1. ''Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти'' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — '''ґава'''.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180). | ||
| + | |||
| + | ♦ [Мов] '''ґаву''' ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503). | ||
| + | |||
| + | ''[http://sum.in.ua/s/gava Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.]'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Гава''' ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль. | ||
| + | |||
| + | ''([http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%90%D0%92%D0%90/ Словарь Даля])'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Фразеологізми''': | ||
| + | |||
| + | '''впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву''' (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький). | ||
| + | |||
| + | '''ґав (ґа́ви) лови́ти''', фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. | ||
| + | |||
| + | н'''і па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на)'''. Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу). | ||
| + | |||
| + | '''як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в'''. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний). | ||
| + | |||
| + | ''([http://slovopedia.org.ua/49/53904/356928.html Фразеологічний словник української мови])'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Voronosira3.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Wrona Siwa.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворона4.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гава 780901.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Ворона]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B0 Ворона сіра]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | '''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0 Ворона чорна]''' - Матеріал із [http://uk.wikipedia.org/wiki ВІКІПЕДІЇ] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Інтернет ресурси== | ||
| + | |||
| + | '''Відео''': '''[http://www.youtube.com/watch?v=j6OnuHjzZcQ Ворона катається на даху]''' | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
[[Категорія:Ґр]] | [[Категорія:Ґр]] | ||
Версія за 16:23, 18 листопада 2013
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово вітер, а письмо грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґрунтик, грунтик.
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґави ловити. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.
Див. також:
Зміст
Сучасні словники
Ґава, и, жін.
1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — ґава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180).
♦ [Мов] ґаву ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122).
2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.
Гава ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.
Фразеологізми:
впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).
ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.
ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).
як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).
(Фразеологічний словник української мови)
Ілюстрації
|
|
|
|
Це цікаво знати!
Ворона - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона сіра - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Ворона чорна - Матеріал із ВІКІПЕДІЇ
Рекомендовані джерела
Інтернет ресурси
Відео: Ворона катається на даху
