Відмінності між версіями «Невістка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 21: Рядок 21:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nevistka 1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nevistka 2.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nevistka 3.jpg|x200px]]
  
 
|}
 
|}

Версія за 19:08, 17 листопада 2013

Невістка, -ки, ж. - дружина сина, дружина брата.

«Словарь української мови»

1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. Невістонька, невісточка.

Сучасні словники

Невістка - заміжня жінка стосовно до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер)

Невістка - дружина брата або дружина сина (для матері останнього) або дружина одного брата для дружини іншого брата (употр. також замість невістка, зовиця, своячка).

Невістка - дружина брата, дружина сина і дружини двох братів один одному.

Невістка - - (бот.) кімнатка рослина з білими або голубими квітками

Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 540.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови, уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, 250 тисяч слів, Київ–Ірпінь 2005, С.759.
  3. Толковый словарь русского языка: В 4 т. / Под ред. Д. Н. Ушакова. Т. 2. М., 1938. — 1040 с.
  4. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. Т. 4, С.60

Ілюстрації

Nevistka 1.jpg Nevistka 2.jpg Nevistka 3.jpg