Відмінності між версіями «Наступ»
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
<div align="right"></div> | <div align="right"></div> | ||
Версія за 20:17, 16 листопада 2013
Наступ, -пу, м. Наступленіе.
Зміст
«Словарь української мови»
Наступленіе - Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18.
Сучасні словники
На́ступ — напад, просування вперед, атака.
Наступ — основний вид воєних дій, який застосовується з метою розгрому противника та оволодіння важливими районами.
Наступ - це інтенсивні дії для досягнення бажаних наслідків.
НАСТУП, у, чол. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. Богунці миттю розсипалися в степ і почали наступ бігом (Олександр Довженко, I, 1958, 176); Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 352); * Образно. Не такий сом упіймався, щоб відразу його витягти! Чи не перейде він сам у наступ і чи не потягне на дно до себе риболова? (Олесь Донченко, VI, 1957, 59);
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 525.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 206. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. 873
- Словник української мови: В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
