|
|
Рядок 12: |
Рядок 12: |
| Тлумачення: | | Тлумачення: |
| | | |
− | '''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання. | + | '''''Народ – '''''роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5. |
| | | |
− | '''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.
| |
| | | |
− | Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.
| |
| | | |
− | <b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]
| |
| | | |
− | <b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а
| |
− |
| |
− | <b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий
| |
− |
| |
− | <b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука
| |
− |
| |
− | <b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki>
| |
− |
| |
− | <b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')
| |
− |
| |
− | '''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''
| |
− |
| |
− | '''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''
| |
− |
| |
− |
| |
− |
| |
− | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
| |
− | <hr>
| |
− |
| |
− | У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br>
| |
− | Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br>
| |
− | Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br>
| |
− | Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br>
| |
− | Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.
| |
− | <br>
| |
− | <div align="right">(А.П.Коваль)</div>
| |
− |
| |
− | <h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3>
| |
− | <div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div>
| |
− | <hr>
| |
− | азбучна (абеткова) істина<br>
| |
− | азбучне (абеткове) поняття<br>
| |
− | в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br>
| |
− | абетковий (алфавітний) порядок<br>
| |
− | алфавітна система<br>
| |
− | алфавітне письмо<br>
| |
− | алфавітний покажчик<br>
| |
− | алфавітний список<br>
| |
| укладений за алфавітним принципом<br> | | укладений за алфавітним принципом<br> |
| <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> |
− | # Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
| + | Джерело: |
− | # Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 516. |
− | # Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
| + | |
| | | |
| ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
Версія за 15:14, 7 листопада 2013
Наро́д, -ду, м. Народъ.
«Словарь української мови»
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Наро д, ж.Народ.
Народъ.
Сучасні словники
Абéтка, -ки; д. і м. – тці; р.мн. –ток; ор. –кою, ж [від вимови перших трьох букв a,be,ce; польськ. abecadlo].
Тлумачення:
Народ – роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
укладений за алфавітним принципом
Рекомендовані джерела
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 516.
Ілюстрації
Див. також
- Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука.
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
- Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
АБЕТКА, и, ж.
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
Інтернет-джерела