Відмінності між версіями «Граната»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
м (Редагування користувача Піскун Ярослав (обговорення) відкинуті до версії користувач...)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.  
==Сучасні словники==
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Грана́та — один з видів бойових припасів, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху. Це слово має коріння у французькій мові від слова фр. (pomme) grenate — гранат. Плоди цієї рослини нагадували бойові гранати формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху. Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік суперника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції суперника.
+
Розрізняють декілька типів гранат:
+
Ручна граната (для метання рукою)
+
Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів;
+
Гвинтівкова граната, яка вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки;
+
Артилерійська граната, вид боєприпасу до артилерійської системи.
+
За призначенням гранати розподіляються на:
+
протитанкові (фугасні, кумулятивні),
+
протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні),
+
запалювальні,
+
гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо).
+
Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.
+
 
+
==Ілюстрації==
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13.jpg|x140px]]
+
|}
+
 
+
==Див. також==
+
Додаткові відомості'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.  
+
 
[[Категорія:Гр]]
 
[[Категорія:Гр]]

Версія за 21:34, 5 листопада 2013

Граната, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.