|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− |
| + | '''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29. |
− | ==Сучасні словники==
| + | |
− | Тлумачення слова у сучасних словниках
| + | |
− | Грана́та — один з видів бойових припасів, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху. Це слово має коріння у французькій мові від слова фр. (pomme) grenate — гранат. Плоди цієї рослини нагадували бойові гранати формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху. Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік суперника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції суперника.
| + | |
− | Розрізняють декілька типів гранат:
| + | |
− | Ручна граната (для метання рукою)
| + | |
− | Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів;
| + | |
− | Гвинтівкова граната, яка вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки;
| + | |
− | Артилерійська граната, вид боєприпасу до артилерійської системи.
| + | |
− | За призначенням гранати розподіляються на:
| + | |
− | протитанкові (фугасні, кумулятивні),
| + | |
− | протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні),
| + | |
− | запалювальні,
| + | |
− | гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо).
| + | |
− | Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.
| + | |
− | | + | |
− | ==Ілюстрації==
| + | |
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
| + | |
− | |- valign="top"
| + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16.jpg|x140px]]
| + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15.jpg|x140px]]
| + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14.jpg|x140px]]
| + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13.jpg|x140px]]
| + | |
− | |}
| + | |
− | | + | |
− | ==Див. також==
| + | |
− | Додаткові відомості'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.
| + | |
| [[Категорія:Гр]] | | [[Категорія:Гр]] |