Відмінності між версіями «Рукавиця»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рукави́ця, -ці, '''''ж. ''1) Рукавица. ''Од Спаса та й рукавиці до паса. ''Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. '''Рукавичка. '''Чуб. III. 451. ''Лакей у білих рукавичках. ''Левиц. Пов. 433. | '''Рукави́ця, -ці, '''''ж. ''1) Рукавица. ''Од Спаса та й рукавиці до паса. ''Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. '''Рукавичка. '''Чуб. III. 451. ''Лакей у білих рукавичках. ''Левиц. Пов. 433. | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
Рукавиця - іменник жіночого роду | Рукавиця - іменник жіночого роду | ||
| Рядок 7: | Рядок 8: | ||
1) рукавица; варежка (вязаная) | 1) рукавица; варежка (вязаная) | ||
2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка | 2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка | ||
| + | |||
| + | РУКАВИЦЯ | ||
| + | |||
| + | ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко). | ||
| + | |||
| + | міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 14:00, 5 листопада 2013
Рукави́ця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Сучасні словники
Рукавиця - іменник жіночого роду
Рукавиця: 1) рукавица; варежка (вязаная) 2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка
РУКАВИЦЯ
ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).
міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).
