Відмінності між версіями «Планета»

Версія за 23:01, 4 листопада 2013

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Плане́та (грец. πλανήτης — той, що блукає) — кулясте несамосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки. Орбіта цього обертання дуже близька до еліпсу. За найсучаснішим означенням, плане́тою сонячної системи вважають астрономічний об'єкт, що обертається навколо Сонця, має достатню масу для того, щоб під дією власної гравітації набути кулястої форми та має «вичищену околицю», тобто, домінує на своїй орбіті. Ті астрономічні об'єкти, що задовольняють двом першим умовам, але не задовольняють третій, називають карликовими планетами[1]. Планети, що перебувають поза межами Сонячної системи, називають екзопланетами. Планети обертаються навколо зірок і видимі завдяки освітленню їх випромінюванням зірок; крім Сонячної системи, були відкриті поза нашою галактикою у 1992-му році поблизу пульсару PSR В1257+12.

Історія

Ще в давнину люди помітили, що деякі об'єкти на небі змінюють своє розташування відносно інших, непорушних зір. Саме за це «блукання» планети отримали свою назву (грец. πλανήτης — той, що блукає). Греки й римляни називали планети іменами богів: Гермес — Меркурій, Арес — Марс, Зевс — Юпітер, Кронос — Сатурн і Афродіта — Венера. До планет зараховували також Місяць і Сонце[Джерело?]. Дослідники античності вважали, що всі планети обертаються навколо Землі. Попри це Птолемею вдалося побудувати теорію руху планет, яка дозволяла доволі точно передбачати майбутнє (і минуле) їх розташування серед зір. Вона використовувалася протягом більш ніж тисячі років. у 16 століття Ніколай Коперник запропонував побудову, в якій лише Місяць обертається навколо Землі, а всі інші планети (і , зокрема, Земля) обертаються навколо Сонця. Сам Коперник вважав свою теорію суто уявною, призначеною лише для спрощення розрахунків. Однак інші дослідники дійшли висновку, що така картина набагато краще пояснює спостережувані явища і геліоцентрична система світу стала загальновизнаною. Вже в Новий час було відкрито ще три планети. 1781 р. — Уран (1781, В. Гершель) 1846 р. — Нептун (1846, Дж.Адамс, Урбен Ле Вер'є, Й.Галле) 1930 р. — Плутон (1930, П. Ловелл, К. Томбо) За традицією, відкриті у XVIII — XX ст. планети також отримали міфологічні назви: Уран, Нептун, Плутон. Таким чином кількість планет сягла дев'яти.

1995 року відкрито першу позасонячну планету зірки, що перебуває за 50 світлових років від Землі. Зараз їх відомо більше сотні[Джерело?]. У серпні 2006 статус Плутона було змінено на карликову планету.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості==Ілюстрації==

Див. також

Додаткові відомостіПлане́та, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. І. 24. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, як яка планета на нього находить. 3) Планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, планета їх знає! Пирят. у.