Відмінності між версіями «Русалка»
(Створена сторінка: '''Русалка, -ки, '''''ж. ''Русалка. Чуб. І. 207. ''Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Русалка | + | |
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Додаткові відомості: | ||
| + | '''''Русалка''''' | ||
| + | '''Русалки''' — це істоти слов'янської міфології, що є дівами прісних і солених вод. Вони - дочки Водяного та дівчини-утоплениці. Русалки властиві для більшості міфів різних народів. | ||
| + | Назва «русалка» західного походження. Це східнослов'янське слово походить від лат. rosalia , грец. ρουσάλια — назви святкувань та ігрищ, dies rosae. Надалі цим словом стали позначати тільки заложних небіжчиків — дівчат, яким додали рис грецьких німф або грецьких сирен. У північних росіян якогось певного образу русалки немає; рос. шути́ха, водяни́ца, хи́тка, черто́вка — найчастіше потворна жінка з величезними грудьми, яка є дружиною водяного або духом води жіночої статі. Серед українських русалок виділяються ма́вки або ня́вки (від давньої назви небіжчика «навь») | ||
| + | '''''Як ставали русалками''''' | ||
| + | Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята. Також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата і жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника. | ||
| + | '''Види русалок''' | ||
| + | •Берегиня (Русалка водяна) – демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом[Джерело?] замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому і назва – Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею – богинею Матері-Землі. | ||
| + | •Поляниця (Русалка польова) – демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею. | ||
| + | •Мавка (Русалка лісова) – демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений з вербових віток. | ||
| + | Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них. | ||
Версія за 23:04, 3 листопада 2013
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості: Русалка Русалки — це істоти слов'янської міфології, що є дівами прісних і солених вод. Вони - дочки Водяного та дівчини-утоплениці. Русалки властиві для більшості міфів різних народів. Назва «русалка» західного походження. Це східнослов'янське слово походить від лат. rosalia , грец. ρουσάλια — назви святкувань та ігрищ, dies rosae. Надалі цим словом стали позначати тільки заложних небіжчиків — дівчат, яким додали рис грецьких німф або грецьких сирен. У північних росіян якогось певного образу русалки немає; рос. шути́ха, водяни́ца, хи́тка, черто́вка — найчастіше потворна жінка з величезними грудьми, яка є дружиною водяного або духом води жіночої статі. Серед українських русалок виділяються ма́вки або ня́вки (від давньої назви небіжчика «навь») Як ставали русалками Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята. Також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата і жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника. Види русалок •Берегиня (Русалка водяна) – демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом[Джерело?] замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому і назва – Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею – богинею Матері-Землі. •Поляниця (Русалка польова) – демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею. •Мавка (Русалка лісова) – демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений з вербових віток. Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них.
