Відмінності між версіями «Ґелкотати»
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''[[Ґерґотати]]''' | '''[[Ґерґотати]]''' | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґеґекати]]''' | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґеґати]]''' | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґеґання]]''' | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґе-ґе-ґе]]''' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== |
Версія за 22:22, 31 жовтня 2013
Ґелкотати, -кочу, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Див. також :
Зміст
Сучасні словники
Ґелґотати, Ґаґати: дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси
(Іван Верхратський)
Ґелґотати, очу, очеш, Ґелґотіти, очу, оти́ш, недок.
1. Підсил. до ґелґати. Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли (Андрій Головко, II, 1957, 63); Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).
Ілюстрації
Це цікаво знати!
Сонник Міллера:
Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.
Рекомендовані джерела
Див. також
Інтернет ресурси
Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови