Відмінності між версіями «Щука»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 14: Рядок 14:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11111.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11111]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222222.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22222222.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44444]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44444]]

Версія за 23:08, 31 жовтня 2013

Щука, -ки, ж. Щука, Esox lucius. Браун. 29. Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. Ном. № 4250. Ум. Щучка, щучечка.

Сучасні словники

Щу́ка (Esox) — рід прісноводних риб, єдиний у родині Щукові (Esocidae)[1]. Типовий вид роду — щука звичайна (Esox lucius). Розповсюджена у Європі, Сибіру, Північній Америці.

Зовнішній вигляд та будова тіла

Esox lucius1.jpg

Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок. Щуки можуть досягати в довжину понад 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців. Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце з нанесеним гравіюванням: «Посадив цар Борис Федорович». Оскільки Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку біля 200 років. Тим не менше, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

Ілюстрації

Файл:11111 Файл:22222 22222222.jpg Файл:44444

Див. також

Щука

Ловля рыбы - щука