Відмінності між версіями «Ґречність»
(Створена сторінка: '''Ґречність, -ности, '''''ж. ''Учтивость, любезность. Категорія:Ґр) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґречність, -ности, '''''ж. ''Учтивость, любезность. | '''Ґречність, -ности, '''''ж. ''Учтивость, любезность. | ||
+ | |||
+ | Див. також: '''[[Ґречний]]''', '''[[Ґречно]]''' | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''Ґречність''', ності, ж. Властивість за знач. гречний. Навіть з гречності Юзя не могла плакати за гувернанткою (Л. Укр., III, 1952, 647); Юлії Андріївні подобається його виняткова гречність (Дмит., Обпалені.., 1962, 99). | ||
+ | |||
+ | ''(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 165).'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Ґречний''', , а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже гречні і милі, кланялись нам усім... (Л. Укр., V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); // Який виражає шанобливість, увічливість. Словом гречним хтось привітавсь до нас... (Тич., І, 1946, 251). | ||
+ | |||
+ | ''(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 165).'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Ґречний''' – ґалянтний, чемний, ввічливий, люб’язний; (- слова) шанобливий | ||
+ | |||
+ | ''(Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / Українсько-канадське спільне підприємство. – К.: "Кобза". – С.79)'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Ґречність''' - іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ''(Орфографічний словник)'' | ||
+ | |||
+ | '''Словозміна:''' | ||
+ | |||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина''' | ||
+ | |- | ||
+ | | Називний || ґре́чність || | ||
+ | |- | ||
+ | | Родовий || ґре́чності || | ||
+ | |- | ||
+ | | Давальний || ґре́чності || | ||
+ | |- | ||
+ | | Знахідний || ґре́чність || | ||
+ | |- | ||
+ | | Орудний || ґре́чністю || | ||
+ | |- | ||
+ | | Місцевий || на/у ґре́чності || | ||
+ | |- | ||
+ | | Кличний || ґре́чносте* || | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:4px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:ВінніПух.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гречність.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Курчатка.jpeg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Школа ввічливості.jpg|x200px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | <div align="right"></div> | ||
+ | |||
+ | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
+ | <hr> | ||
+ | |||
+ | Перші згадки про '''ґречність''' сягають тисячолітніх глибин людської історії і згадуються в древньоєгипетських та шумерських текстах. В Україні перші писемні правила поведінки виклав у “Повчанні дітям...” великий князь Володимир Мономах. А перший посібник з гречності “Дисципліна клерикаліс” створив у 1204 році іспанець Педро Альфонсо. У Росії в XVII ст. з`явилася книжка по етикету “Юності чесне свічадо”.<br> | ||
+ | '''Гречність''' – одна з багатьох чеснот, притаманних українцям. Датський посол Юлій Юст, який 1711 р. їхав через Україну, зауважував : "Місцеві мешканці (Королевця), як і взагалі все населення Козацької України, відзначаються великою ввічливістю..." Джозеф Маршаль згадував про Україну 1769-1770 pp. так: "Сучасне українське покоління це моральний і добре вихований нарід".<br> | ||
+ | |||
+ | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Корніяка Мистецтво гречності.jpg|міні|праворуч|80пкс]] | ||
+ | Коріняка, Ольга Миколаївна. '''Мистецтво гречності''' [Текст]: Чи вміємо ми себе поводити? /О.М. Коріняка, Худож. Т.Г.Задніпряний. - К.: Либідь, 1995. - 96 с. | ||
+ | |||
+ | Книга про мовну культуру, спілкування людей. Про додержання певних правил, вироблених упродовж усієї історії людства. Вміщено практичні поради щодо взаємин з друзями, рідними, колегами, керівником та підлеглими. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґречний]]''' | ||
+ | |||
+ | '''[[Ґречно]]''' | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Ґр]] | [[Категорія:Ґр]] |
Версія за 11:14, 26 жовтня 2013
Ґречність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Сучасні словники
Ґречність, ності, ж. Властивість за знач. гречний. Навіть з гречності Юзя не могла плакати за гувернанткою (Л. Укр., III, 1952, 647); Юлії Андріївні подобається його виняткова гречність (Дмит., Обпалені.., 1962, 99).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 165).
Ґречний, , а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже гречні і милі, кланялись нам усім... (Л. Укр., V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); // Який виражає шанобливість, увічливість. Словом гречним хтось привітавсь до нас... (Тич., І, 1946, 251).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 165).
Ґречний – ґалянтний, чемний, ввічливий, люб’язний; (- слова) шанобливий
(Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / Українсько-канадське спільне підприємство. – К.: "Кобза". – С.79)
Ґречність - іменник жіночого роду
(Орфографічний словник)
Словозміна:
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | ґре́чність | |
Родовий | ґре́чності | |
Давальний | ґре́чності | |
Знахідний | ґре́чність | |
Орудний | ґре́чністю | |
Місцевий | на/у ґре́чності | |
Кличний | ґре́чносте* |
Ілюстрації
Це цікаво знати!
Перші згадки про ґречність сягають тисячолітніх глибин людської історії і згадуються в древньоєгипетських та шумерських текстах. В Україні перші писемні правила поведінки виклав у “Повчанні дітям...” великий князь Володимир Мономах. А перший посібник з гречності “Дисципліна клерикаліс” створив у 1204 році іспанець Педро Альфонсо. У Росії в XVII ст. з`явилася книжка по етикету “Юності чесне свічадо”.
Гречність – одна з багатьох чеснот, притаманних українцям. Датський посол Юлій Юст, який 1711 р. їхав через Україну, зауважував : "Місцеві мешканці (Королевця), як і взагалі все населення Козацької України, відзначаються великою ввічливістю..." Джозеф Маршаль згадував про Україну 1769-1770 pp. так: "Сучасне українське покоління це моральний і добре вихований нарід".
Рекомендовані джерела
Коріняка, Ольга Миколаївна. Мистецтво гречності [Текст]: Чи вміємо ми себе поводити? /О.М. Коріняка, Худож. Т.Г.Задніпряний. - К.: Либідь, 1995. - 96 с.
Книга про мовну культуру, спілкування людей. Про додержання певних правил, вироблених упродовж усієї історії людства. Вміщено практичні поради щодо взаємин з друзями, рідними, колегами, керівником та підлеглими.