Відмінності між версіями «Програмне забеспечення»

Версія за 14:57, 17 червня 2013

Види програмного забеспечення

забезпечення (ПО) – комплекс програм які забезпечують обробку чи передачу даних виділені на багаторазового використання коштів і застосування різними користувачами [7]. Програмне забезпечення – сукупність програм системи обробки інформації та програмних документів, необхідні їх експлуатації. Під програмним забезпеченням (Software) розуміється сукупність програм, виконуваних обчислювальної системою. Програма – це впорядковані послідовності команд. Кінцевою метою будь-який комп'ютерної програми – управління апаратними засобами. Навіть якщо погляд програма неможливо взаємодіє зі устаткуванням, не потребує ніякого введення даних із пристроїв введення і неї здійснює висновок даних на пристрій виведення однаково її робота полягає в управлінні апаратними пристроями комп'ютера. Програмне і апаратне забезпечення в комп'ютері працюють у нерозривний зв'язок й у безперервній взаємодії.

Види прикладного програмного забеспечення

Інструментальні програмні кошти - це програми, які у ході розробки, коригування чи розвитку інших прикладних чи системних програм. З власного призначенню вони близькі системам програмування. До інструментальним програмам, наприклад, ставляться:

- редактори;

- кошти компонування програм;

-отладочние програми, тобто. програми, які допомагають знаходити і усувати помилки у програмі;

- допоміжні програми, реалізують часто використовувані системні дії;

- графічні пакети програм тощо.

Інструментальні програмні кошти можуть зробити допомогу усім стадіях розробки ПО. Пакети прикладних програм ППП - це спеціальним чином організовані програмні комплекси, розраховані загальне використання у певної проблемної області й доповнені відповідної технічної документацією. Залежно від характеру розв'язуваних завдань розрізняють такі різновиду ППП:

- пакети на вирішення типових інженерних, планово-економічних, загальнонаукових завдань;

- пакети системних програм;

- пакети задля забезпечення систем автоматизованого проектування й систем автоматизації наукових досліджень про;

- пакети педагогічних програмних засобів та інші.

Щоб користувач зумів використати ППП на вирішення конкретного завдання, пакет повинен мати засобами настройки (іноді шляхом запровадження деяких доповнень). Кожен ППП має зазвичай поруч можливостей методам обробки даних, і формам їх представлення, повноті діагностики, що дозволяє користувачеві вибрати придатний конкретних умов варіант. ППП забезпечують значно знизився рівень вимог до рівня професіональною підготовкою користувачів у сфері програмування, до можливості експлуатації пакета без програміста. Часто пакети прикладних програм мають базами даних для зберігання даних, і передачі прикладним програмам. пакети є набір кількох програмних продуктів, об'єднаних у єдиний зручний інструмент. Найрозвинутіші їх містять у собі текстовий редактор,органайзер, електронну таблицю,СУБД, кошти підтримки електронної пошти, програму створення презентаційної графіки. Результати, отримані окремимиподпрограммами, можуть бути в остаточний документ, у якому табличний, графічний і текстовий матеріал. Інтегровані пакети, зазвичай, містять деяке ядро, що забезпечує можливість тісної взаємодії між складовими. Приклад: інтегрований пакет для написанні книжок, містять ілюстрації. Він має: текстовий редактор; орфографічний коректор на 80000 слів (програму виявлення орфографічних помилок); програму злиття текстів; програму формування змістів і складання покажчиків; автоматичний пошук і освоєння заміну слів і фраз; кошти телекомунікації; електронну таблицю; систему управління базами даних; модулі графічного оформлення; графічний редактор; можливість друку сотнями різних шрифтів тощо. роботи з текстом Електронні нотатники, текстові редактори, текстові процесори,редакционно-издательские системи),программи-переводчики, програмиавтореферирования тексту, програми розвитку й програмні модулі перевірки орфографії, добору синонімів, лінгвістичні коректори, системи, здійснюють інтелектуальний пошук і освоєння обробку текстів, розміщених у мережах та інших. Текстовий редактор - це програма, використовувана спеціально для введення і редагування текстових даних. Основними функції цього прикладних програм полягають у введення і редагуванні текстових даних. Додаткові функції перебувають у автоматизації процесів введення і редагування. Основні функції текстового редактора: - забезпечення введення тексту з клавіатури або з існуючого файла;

- редагування тексту (додавання, зміна, видалення чи копіювання фрагментів тексту тощо.);

- оформлення тексту (вибір шрифту, вирівнювання, встановленнямежстрочного,межабзацного інтервалів тощо.);

- розміщення тексту сторінка (установка розміру сторінки, полів, відступів; розбивка на колонки тощо.)

- збереження тексту в файлі осіб на зовнішньому носії чи отримання твердої копії (печатку тексту);

- перевірка орфографії, добір синонімів, пошук і освоєння заміна;

- система підказок тощо.

Найпоширеніші текстові редактори:Лексикон,Edit, Слово і йдеться,Ched,NotePad,Write, WordPad,Блокнот. Текстовий процесор відрізняється від текстового редактора ширшими функціональними можливостями, саме: -настраиваемое користувачем меню;

- використання контекстного меню;

- супровід тексту таблицями і проведення них найпростіших розрахунків;

- вставка графічних об'єктів або створення малюнків з допомогою вбудованих інструментів;

- вставка формул, графіків, діаграм;

- оформлення тексту списками, буквицями;

- використання інструментаавтокоррекции тексту та їїавтореферирования;

- фонова перевірка орфографії, синтаксису та інших.

Можливості текстових редакторів різні - від програм, виділені на підготовки невеликих документів простий структури, до програм для набору, оформлення та повної підготовки до друкарського видання книжок та часописів (видавничі системи). Сучасний стиль роботи з документами передбачає два альтернативних підходу – роботи з паперовими документами й роботу з електронними документами. Ведучи мову про форматуванні документів засобами текстових процесорів, треба пам'ятати принципово різні напрями – форматування документів, виділені на друку, і форматування електронних документів, виділені на відображення на екрані. Прийоми й методи у випадках істотно різняться. Відповідно, різняться і текстові процесори, хоча багато хто їх них успішно поєднують обидва підходу.

ЛІТЕРАТУРА

1.АкуловО.А. Інформатика: підручник 2. Алексєєв О.П. Інформатика 2007 / О.П. Алексєєв. – М.:СОЛОН-ПРЕСС, 2007. – 608 з. 3.Вьюхин В.В. Інформатика і обчислювальної техніки:учеб. посібник для інженерних спеціальностей / В.В.Вьюхин; під ред. В.М.Ларионова. - М.: Дрохва, 1992. – 286 з.