Відмінності між версіями «Система підтримки прийняття рішення куратором (тьютором) на основі нечіткої логіки»
(Створена сторінка: ==Автор== Карпенко Анастасія Сергіївна V курс,СІНм-1-11-2.0д, Інститут суспільства ==Науков...) |
|||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні: | Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні: | ||
− | 1.В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої | + | 1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої |
у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х<sub>i</sub>-можуть | у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х<sub>i</sub>-можуть | ||
бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші. | бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші. | ||
− | 2.На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності μ<sub>А</sub>(х<sub>i</sub>) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента. | + | 2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності μ<sub>А</sub>(х<sub>i</sub>) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента. |
− | 3.На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ<sub>R</sub>(х<sub>i</sub>;у<sub>j</sub>) | + | 3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ<sub>R</sub>(х<sub>i</sub>;у<sub>j</sub>) |
− | відповідних здібностей х<sub>i</sub> до дисципліни у<sub>j</sub>: | + | відповідних здібностей х<sub>i</sub> до дисципліни у<sub>j</sub>. |
+ | |||
+ | 4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці | ||
+ | й відповідно: | ||
+ | [[Файл:Зобр.1.JPG]] | ||
+ | |||
+ | 5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами. | ||
==Ключові слова== | ==Ключові слова== | ||
+ | система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна. |
Поточна версія на 11:01, 23 травня 2013
Автор
Карпенко Анастасія Сергіївна
V курс,СІНм-1-11-2.0д,
Інститут суспільства
Науковий керівник
Василевич Л. Ф.,
доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін
Стаття
На сьогодні досить поширеним процесом в наших ВНЗ є створення інститутів кураторів,а на Заході – інститутів тьюторів. Ці осередки покликані забезпечувати кваліфіковану підтримку студентів у їхньому навчанні. Вони мають за мету скоординувати молодь у різноаспектному студентському житті та допомогти їм зробити правильний крок у певному виборі. Наприклад, зараз в робочі навчальні плани різних спеціальностей вводяться додаткові дисципліни, що пропонуються для вивчення студентам ВНЗ за вибором. Зробити студентом правильний вибір і в цьому питанні повинен допомогти куратор, але він не може бути компетентним у всіх галузях знань, тому для покращення його роботи і пропонується створити системи підтримки прийняття рішень(СППР).
Як показує досвід, таких систем підтримки прийняття рішень в наших ВНЗ не існує. Крім того, коли куратор покидає цю посаду або ВНЗ, то разом з ним йде і його досвід роботи з багатьох вже напрацьованих питань. Це робить проблему розробки системи підтримки прийняття рішень куратором (тьютором)університету ще більш актуальною.
Метою роботи є розробка системи підтримки прийняття рішення куратором університету на основі нечіткого логіки.
Основні результати роботи.Система підтримки прийняття рішень у вузькому значені є системою, що максимально пристосована до розв’язання завдань щоденної роботи куратора, і є інструментом допомоги. На основі анкетування студентів, куратор повинен дати рекомендації студентам, які обрати навчальні дисципліни з наданого переліку. Це є важливим кроком у подальшому навчанні студентів. Найбільш ефективні системи підтримки прийняття рішень побудуються на основі нечіткої логіки.
Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:
1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої хi-можуть бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.
2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності μА(хi) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.
3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μR(хi;уj) відповідних здібностей хi до дисципліни уj.
4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці й відповідно:
5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами.
Ключові слова
система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна.