Відмінності між версіями «Бездольний»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
'''Бездольний''' [''бездол'ний]'', ''м.'' (на) -ному/н'ім, ''мн.''-н'і. | '''Бездольний''' [''бездол'ний]'', ''м.'' (на) -ному/н'ім, ''мн.''-н'і. | ||
Орфоепічний словник української мови: в 2 томах. — Том.1, 2001 — Стор.80. | Орфоепічний словник української мови: в 2 томах. — Том.1, 2001 — Стор.80. | ||
| + | |||
| + | '''БЕЗДОЛЬНИЙ'''бездо́льний, прикметник,діал. [http://slovopedia.org.ua/35/53393/40796.html] | ||
(Павлова А.) | (Павлова А.) | ||
Версія за 11:19, 14 січня 2013
Бездольний, -а, -е. = Бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696.
Бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.
БЕЗДОЛЬНИЙ, діал. БЕЗДІЛЬНИЙ, а, е. Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний. Найгірше тим, що марно світом нудять у полоні, як отой бездольний лицар (Леся Українка, I, 1951, 395); Царював він, воював, Люд бездольний грабував (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 108); * Образно. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Павло Грабовський, I, 1959, 595). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 126.
Бездольний [бездол'ний], м. (на) -ному/н'ім, мн.-н'і.
Орфоепічний словник української мови: в 2 томах. — Том.1, 2001 — Стор.80.
БЕЗДОЛЬНИЙбездо́льний, прикметник,діал. [1] (Павлова А.)
