Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Херсон»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | ||
| − | + | {|class="wikitable" style="font-weight:bold; font-size:14px; background-color:#d7fff1" width="100%" | |
| − | + | |[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка | |
| + | |} | ||
=Херсон= | =Херсон= | ||
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | ||
Версія за 21:08, 13 грудня 2012
|
| Мовчун Антоніна Іванівна. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка |
Херсон
Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки. Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: “Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303). Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.
“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”, – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Фотокопія Херсонського щоденника розміщена в вітрині. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” (фото обкладинки) навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В Херсонщині починається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря” (фото обкладинки).
Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській (на фото).
Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський
Фото
 |
 |
 |
