Відмінності між версіями «Абетка»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Аб]] | [[Категорія:Аб]] | ||
| + | |||
| + | <b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo]. | ||
| + | |||
| + | Тлумачення: | ||
| + | |||
| + | '''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання. | ||
| + | |||
| + | '''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності. | ||
| + | |||
| + | Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. | ||
| + | |||
| + | <b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і] | ||
| + | |||
| + | <b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а | ||
| + | |||
| + | <b><i>Словотворчий запис:</i></b> абетка→абетковий | ||
| + | |||
| + | <b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука | ||
| + | |||
| + | <b><i>Російською мовою:</i></b> азбука, -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki> | ||
| + | |||
| + | <b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''азбука, альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'') | ||
| + | |||
| + | '''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).'' | ||
| + | |||
| + | '''''Алфавіт''', ''або'' '''азбука (абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br> | ||
| + | Абетка – це власне українська назва азбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – азбука, альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br> | ||
| + | Слово <b><i>азбука</i></b> утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br> | ||
| + | Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br> | ||
| + | Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову. | ||
| + | <br> | ||
| + | <div align="right">(А.П.Коваль)</div> | ||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3> | ||
| + | <div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div> | ||
| + | <hr> | ||
| + | азбучна (абеткова) істина<br> | ||
| + | азбучне (абеткове) поняття<br> | ||
| + | в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br> | ||
| + | абетковий (алфавітний) порядок<br> | ||
| + | алфавітна система<br> | ||
| + | алфавітне письмо<br> | ||
| + | алфавітний покажчик<br> | ||
| + | алфавітний список<br> | ||
| + | укладений за алфавітним принципом<br> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендована література</div></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | # Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с. | ||
| + | # Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с. | ||
| + | # Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с. | ||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
Версія за 11:45, 11 жовтня 2012
Абе́тка, ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. Абеточка.
Абéтка, -ки; д. і м. – тці; р.мн. –ток; ор. –кою, ж [від вимови перших трьох букв a,be,ce; польськ. abecadlo].
Тлумачення:
Абетка – 1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.
Алфавіт – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.
Фонетичний запис: [абéтка], д.і м. [абéц´:і]
Морфологічний запис: абетк-а
Словотворчий запис: абетка→абетковий
Синоніми: алфавíт, áзбука
Російською мовою: азбука, -ки, ж.; алфавіт, -та, м.[1;7].
Етимологія слова: Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і польськ. аbecadlo (від вимови перших трьох букв а, be, ce)
Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці (Літературознавчий словник-довідник).
Алфавіт, або азбука (абетка) – це букви, які розміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).
Це цікаво знати!
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, ще є й четверта, застаріла, - альфабет.
Абетка – це власне українська назва азбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – а, бе під впливом інших букв – азбука, альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери а, бе, це).
Слово азбука утворене за зразком слів із закінченням на –а, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися аз «я» і буки «буква».
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з алеф зробили альфа, а з бет – бета. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки альфабет…
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: альфабет і алфавіт. Виявляється, що звук, позначуваний літерою бета, у греків вимовляється неоднаково, і слово алфавіт відтворює саме пізньогрецьку вимову.
Особливості слововживання
азбучна (абеткова) істина
азбучне (абеткове) поняття
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку
абетковий (алфавітний) порядок
алфавітна система
алфавітне письмо
алфавітний покажчик
алфавітний список
укладений за алфавітним принципом
Рекомендована література
- Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.
- Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
- Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
