Відмінності між версіями «Утинати»
(Створена сторінка: '''Утинати, -наю, -єш, '''сов. в. '''утнути и утяти, утну, -неш, '''''гл. ''1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣ...) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 06:36, 30 вересня 2012
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. АД. І. 135. Десять разів міръ, а раз утни. Посл. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Ном. № 1207. Утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік. Гол. IV. 313. 3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Ном. № 5456. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля. Ном. № 5458. 4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Ном. № 13953. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ном. № 7570. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! Хоть нерано почали, та багато утяли. Мет. 314. Молебень же втяли Еолу. Котл. Ен. IV. 12. Утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: Утяла, аж пальці знати. Грин. І. 244. 5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. Шевч. 47. З кишені витягнув сопілку, да як утне! Греб. 373. 6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Котл. Ен. IV. 27. Мабуть підсудок? Ні! Так лев? Ні! Так мішок з дукатами? Ні, ні! Так папорті цвіток? Але ж! Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. Не втяв. Греб. 373.