Відмінності між версіями «Уминати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''І. Уминати, -наю, -єш, '''сов. в. '''ум’яти, умну, -неш, '''''гл. ''1) Выминать, вымять, измять, умять...) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 00:28, 30 вересня 2012
І. Уминати, -наю, -єш, сов. в. ум’яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
ІІ. Уминати, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було не вмини нічого. МВ. II. 149.
