Відмінності між версіями «Пригрущати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Пригруща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''пригрусти́ти, -грущу, -стиш, '''''гл. ''Внушать, внушить, пр...) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 00:21, 27 вересня 2012
Пригруща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Черк. у. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Новомоск. у. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися. Маркев. 103.