Відмінності між версіями «Викривити»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vykryvaty21042026.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 18:54, 21 квітня 2026
Ви́кривити - дієслово
Зміст
Сучасні словники
ВИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. — Треба використовувати кожний випадок і кожний факт, що викриває попівське шахрайство (Мик., II, 1957, 371); Я повинен був.. допомогти викрити зрадника (Ю. Янов., IV, 1959, 168).
2. Робити відомим, засуджуючи (хиби, неправильності в чому-небудь, чиїсь дії і т. ін.). Партія сміливо і рішуче викрила всі причини, які гальмували розвиток сільського господарства (Цюпа, Україна.., 1960, 297).
3. Розкривати, показувати щось приховане. Знала [Любов], що червоніє, як дівчина, викриває свою приховану радість (Ле, Міжгір’я, 1953, 52); Вона вже мусить сама викрити своє ймення (Л. Укр., III, 1952, 744); Всі спроби дітей викрити Павликів секрет незмінно розбивались об замкнені дверцята сарайчика (Донч., VI, 1957, 13).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
