Відмінності між версіями «Князюка»

Версія за 15:31, 21 квітня 2026

Князю́ка, -ки, м. Ув. отъ князь.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

КНЯЗЬ, я, ч. 1. іст. Голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму - вождь війська та правитель князівства. - Вітрило-вітре мій єдиний, ..Нащо на дужому крилі.. На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Основною формою державних утворень у східнослов'янських племен стали князівства., на чолі яких стояли племінні військові вожді - князі (Іст. УРСР, І, 1953, 46); Це ж тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Рильський, III, 1956. 25).

Великий князь див. великий.

2. У деяких країнах (у Росії з XVIII ст.)- спадковий або дарований царем (королем) титул. Пан Зефірин був простий шляхтич, ..а такі високі титули, як князь і граф, робили на нього якийсь магічний вплив (Фр., II, 1950, 381); // Носій цього титулу. Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь» (Номис, 1864, № 10145); Сього вечора має бути у них сам князь, господар того дому, що ним управляв її батько (Л. Укр., III, 1952, 499); Перед ними безсило горбився і вростав у землю грибом старовинний замок князів Мазовецьких (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).

3. етн. Наречений, молодий. [Дружки:] Дружечки, панянки! Оступітеся з лавки; Пропускайте дорогу Князеві молодому (Н.-Лев., II, 1956, 430); [Олена:] Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (Крон., І, 1958, 474); Чи на те я виростала,.. щоб я тебе, лиха доле, тепер проклинала? На таку мене доріжку ненька готувала, про такого мені князя в колисці співала? (У. Кравч., Вибр., 1958, 121).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• Тур (князь)
• Князь

Джерела та література

1. П. В. Голобуцький. Князь [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 368. — ISBN 978-966-00-0692-8.

2. В. Д. Гончаренко. Князь [Архівовано 26 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.

3. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [Архівовано 7 Серпня 2020 у Wayback Machine.]: склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2002.

4. Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л.: Край, 1993. — 120 с.

Зовнішні посилання

• [1]
• [2]