Відмінності між версіями «Князюка»

Версія за 15:09, 21 квітня 2026

Князю́ка, -ки, м. Ув. отъ князь.

Сучасні словники

КНЯЗЬ, я, ч. 1. іст. Голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму - вождь війська та правитель князівства. - Вітрило-вітре мій єдиний, ..Нащо на дужому крилі.. На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Основною формою державних утворень у східнослов'янських племен стали князівства., на чолі яких стояли племінні військові вожді - князі (Іст. УРСР, І, 1953, 46); Це ж тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Рильський, III, 1956. 25).

Великий князь див. великий.

2. У деяких країнах (у Росії з XVIII ст.)- спадковий або дарований царем (королем) титул. Пан Зефірин був простий шляхтич, ..а такі високі титули, як князь і граф, робили на нього якийсь магічний вплив (Фр., II, 1950, 381); // Носій цього титулу. Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь» (Номис, 1864, № 10145); Сього вечора має бути у них сам князь, господар того дому, що ним управляв її батько (Л. Укр., III, 1952, 499); Перед ними безсило горбився і вростав у землю грибом старовинний замок князів Мазовецьких (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).

3. етн. Наречений, молодий. [Дружки:] Дружечки, панянки! Оступітеся з лавки; Пропускайте дорогу Князеві молодому (Н.-Лев., II, 1956, 430); [Олена:] Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (Крон., І, 1958, 474); Чи на те я виростала,.. щоб я тебе, лиха доле, тепер проклинала? На таку мене доріжку ненька готувала, про такого мені князя в колисці співала? (У. Кравч., Вибр., 1958, 121).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання