Відмінності між версіями «В'ючити»

Версія за 17:47, 20 квітня 2026

Сучасні словники

Слово: В’ючити

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).

Сучасне значення: У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».

Інтерпретація: Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.

Мовознавчий коментар

Такі дієслова:

• позначають процес дії;
• можуть мати як пряме, так і переносне значення;
• відображають традиційні способи господарювання.

Вживання

Слово «в’ючити» використовується в:

• історичних і етнографічних текстах;
• художній літературі;
• переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.

Приклади використання

• «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»
• «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»
• «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»

Медіа

• В’ючні тварини — відео
• Навантаження в’ючних тварин

Див. також

• В’юк
• Транспорт
• Господарство

Джерела та література

• Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
• Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
• Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [1](https://sum.in.ua/)

Зовнішні посилання

• [[2](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]