Відмінності між версіями «Сабанити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Скасування редагування № 313131 користувача Masabri.if19 (обговорення)) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] |
| − | [ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] |
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | '''Слово:''' Сабанити | ||
| + | |||
| + | '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Сабанити — не зафіксовано як нормативне слово у словнику Б. Грінченка; імовірно пізніше розмовне або запозичене утворення. | ||
| + | |||
| + | '''Сучасне значення:''' У сучасній українській розмовній мові «сабанити» вживається як сленгове дієслово зі значенням: | ||
| + | * ухилятися від роботи або обов’язків; | ||
| + | * зволікати, затягувати виконання справ; | ||
| + | * діяти недбало або «псувати» процес роботи (розмовне значення). | ||
| + | |||
| + | '''Інтерпретація:''' Слово «сабанити» є розмовним утворенням, ймовірно пов’язаним із впливом іншомовного кореня «саботаж». Воно належить до експресивної лексики молодіжного або неформального мовлення. | ||
| + | |||
| + | == Мовознавчий коментар == | ||
| + | |||
| + | Такі слова: | ||
| + | * належать до сленгу або розмовної лексики; | ||
| + | * часто мають емоційно-оцінний відтінок; | ||
| + | * можуть походити від запозичень або жаргонних утворень; | ||
| + | * не є нормативними у кодифікованій мові. | ||
| + | |||
| + | == Вживання == | ||
| + | |||
| + | Слово «сабанити» використовується в: | ||
| + | * розмовному мовленні; | ||
| + | * молодіжному сленгу; | ||
| + | * неформальному спілкуванні. | ||
| + | |||
| + | == Приклади використання == | ||
| + | |||
| + | * «Він знову сабанить роботу замість того, щоб робити завдання.» | ||
| + | * «Не сабань — закінчуй проєкт вчасно.» | ||
| + | * «Команда почала сабанити процес, і все затягнулося.» | ||
| + | |||
| + | == Медіа == | ||
| + | |||
| + | *[https://www.youtube.com/results?search_query=саботаж+робота+прокрастинація Саботаж і прокрастинація — відео] | ||
| + | *[https://www.youtube.com/results?search_query=slang+ukrainian+work+avoidance Український сленг про роботу] | ||
| + | |||
| + | == Див. також == | ||
| + | |||
| + | * [[Саботаж]] | ||
| + | * [[Прокрастинація]] | ||
| + | * [[Сленг]] | ||
| + | |||
| + | == Джерела та література == | ||
| + | |||
| + | * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. | ||
| + | * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. | ||
| + | * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | == Зовнішні посилання == | ||
| + | |||
| + | *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн] | ||
Поточна версія на 11:00, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Слово: Сабанити
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Сабанити — не зафіксовано як нормативне слово у словнику Б. Грінченка; імовірно пізніше розмовне або запозичене утворення.
Сучасне значення: У сучасній українській розмовній мові «сабанити» вживається як сленгове дієслово зі значенням:
- ухилятися від роботи або обов’язків;
- зволікати, затягувати виконання справ;
- діяти недбало або «псувати» процес роботи (розмовне значення).
Інтерпретація: Слово «сабанити» є розмовним утворенням, ймовірно пов’язаним із впливом іншомовного кореня «саботаж». Воно належить до експресивної лексики молодіжного або неформального мовлення.
Мовознавчий коментар
Такі слова:
- належать до сленгу або розмовної лексики;
- часто мають емоційно-оцінний відтінок;
- можуть походити від запозичень або жаргонних утворень;
- не є нормативними у кодифікованій мові.
Вживання
Слово «сабанити» використовується в:
- розмовному мовленні;
- молодіжному сленгу;
- неформальному спілкуванні.
Приклади використання
- «Він знову сабанить роботу замість того, щоб робити завдання.»
- «Не сабань — закінчуй проєкт вчасно.»
- «Команда почала сабанити процес, і все затягнулося.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
