Відмінності між версіями «Ґав'ячий»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет української філології,...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | |
| − | == | + | == Сучасні словники == |
| + | '''Слово:''' Ґав'ячий | ||
| − | + | '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' | |
| + | Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її. | ||
| − | + | '''Сучасне значення:''' | |
| + | У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає: | ||
| + | той, що належить або притаманний ґаві (птахові); | ||
| + | пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя); | ||
| + | переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»). | ||
| − | + | '''Інтерпретація:''' | |
| + | Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини). | ||
| − | + | == Мовознавчий коментар == | |
| + | Слово належить до відносних прикметників. Воно: | ||
| − | + | утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-; | |
| + | може набувати переносного значення в розмовній мові; | ||
| + | зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»). | ||
| − | == | + | == Вживання == |
| − | + | Слово «ґав'ячий» використовується в: | |
| − | == | + | описах природи; |
| − | + | розмовному мовленні (у переносному значенні); | |
| + | художніх текстах. | ||
| + | |||
| + | == Приклади використання == | ||
| + | |||
| + | «Над полем лунав ґав'ячий крик.» | ||
| + | «На дереві сиділа ґав'яча зграя.» | ||
| + | «Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.» | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | + | *[https://www.youtube.com/watch?v=example1 | |
| + | Звуки ґав] | ||
| + | *[https://www.youtube.com/watch?v=example2 | ||
| + | Поведінка ґав у природі] | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | ||
| + | [[Ґава]] | ||
| + | [[Прикметник]] | ||
| + | [[Фразеологізм]] | ||
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
| − | |||
| − | + | Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. | |
| − | ( | + | Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. |
| + | Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ | ||
| − | [ | + | == Зовнішні посилання == |
| − | + | *[https://sum.in.ua/ | |
| − | + | Словник української мови онлайн] | |
Версія за 10:39, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Слово: Ґав'ячий
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає:
той, що належить або притаманний ґаві (птахові); пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя); переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»).
Інтерпретація: Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини).
Мовознавчий коментар
Слово належить до відносних прикметників. Воно:
утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-; може набувати переносного значення в розмовній мові; зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»).
Вживання
Слово «ґав'ячий» використовується в:
описах природи; розмовному мовленні (у переносному значенні); художніх текстах.
Приклади використання
«Над полем лунав ґав'ячий крик.» «На дереві сиділа ґав'яча зграя.» «Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.»
Медіа
Звуки ґав]
Поведінка ґав у природі]
Див. також
Джерела та література
Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
Зовнішні посилання
Словник української мови онлайн]
