Відмінності між версіями «Ощадити»
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Етимологія слова - Ощадити | ||
| + | щади́ти «берегти; заощаджувати» | ||
| + | псл. ščęditi (‹ *skęditi); | ||
| + | пов’язане чергуванням голосних зі *skǫd- (укр. ску́дни́й); | ||
| + | іє. *skend-/skond-; | ||
| + | споріднене з ав. sčindayeiti «ламає», skǝnda- «розлам; недуга», а також, мабуть, з англ. scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» і дірл. (air)cess- «щадити, зглядатися (над кимось)»; | ||
| + | первісне значення слова, очевидно, було «берегти, бути ощадливим»; | ||
| + | малоймовірне зближення (Mikl. EW 298; Преобр. ІІ 313–314, IІ, вып. последний 113–114) з псл. ščedrъ, укр. ще́дрий; | ||
| + | р. щади́ть «щадити, берегти», бр. [шчадзі́цца] «скупитися, жити ощадно», др. щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати», п. szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати», ч. [(мор.) оšt’ádati se] «соромитися, бути несміливим», слц. št’adit’ «нагромаджувати, заощаджувати, економити», вл. šćedźić «щадити», болг. щадя́ «щаджу, бережу», м. штеди «економить, заощаджує; щадить», схв. ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити», слн. štéditi «тс.», цсл. штѧдѣти «щадити, берегти»; | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 11:22, 15 квітня 2026
Ощадити. См. Ощажати. З обережністю витрачати що-небудь, економити. Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п’ятку (Фр., І, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати його, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
Зміст
Сучасні словники
ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.
ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
to save(Англійська): 1. economizeprevent time, money, or effort from being wasted or spent Using a bike can save a lot of money on commuting. sparen(Німецька): nicht ausgeben, sondern für andere Zwecke aufheben; Er hat schon 5.000 Euro gespart. Sie sparen auf / für ein Wohnmobil. Sparvertrag Sparkonto
Див. також
Етимологія слова - Ощадити щади́ти «берегти; заощаджувати» псл. ščęditi (‹ *skęditi); пов’язане чергуванням голосних зі *skǫd- (укр. ску́дни́й); іє. *skend-/skond-; споріднене з ав. sčindayeiti «ламає», skǝnda- «розлам; недуга», а також, мабуть, з англ. scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» і дірл. (air)cess- «щадити, зглядатися (над кимось)»; первісне значення слова, очевидно, було «берегти, бути ощадливим»; малоймовірне зближення (Mikl. EW 298; Преобр. ІІ 313–314, IІ, вып. последний 113–114) з псл. ščedrъ, укр. ще́дрий; р. щади́ть «щадити, берегти», бр. [шчадзі́цца] «скупитися, жити ощадно», др. щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати», п. szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати», ч. [(мор.) оšt’ádati se] «соромитися, бути несміливим», слц. št’adit’ «нагромаджувати, заощаджувати, економити», вл. šćedźić «щадити», болг. щадя́ «щаджу, бережу», м. штеди «економить, заощаджує; щадить», схв. ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити», слн. štéditi «тс.», цсл. штѧдѣти «щадити, берегти»;
Джерела та література
https://1675.slovaronline.com/24043-%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 https://dictionary.reverso.net/english-definition/save https://dictionary.cambridge.org/dictionary/german-english/sparen