Відмінності між версіями «Уживаний»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]] | ||
| − | + | {{Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"}} | |
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Версія за 20:54, 10 квітня 2026
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510.
Зміст
Сучасні словники
УЖИВАНИЙ (ВЖИВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уживати. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. літ-во, 4, 1967, 31); // Який має широке застосування; розповсюджений. Очіпочок на їй вишневий, самий уживаний тоді (Барв., Опов.., 1902,510); Поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широковживана по наших сільських школах (Ю. Янов., II, 1954, 8).
2. у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі). І флейту я візьму, уживану і вбогу.. Уста мої смутні, Немов цілунками, втішатимуться нею (Зеров, Вибр., 1966, 489); - Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м'який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
Ілюстрації
|
|
|
|
