Відмінності між версіями «Та!»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ta10042026.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ta10042026.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:37, 10 квітня 2026
Та! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТА2, спол. I. єднальний. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і. 1. Поєднує однорідні члени речення. Поки хліб та вода, то ще не біда! (Укр.. присл.., 1963, 62); Тулиться Чіпка до баби та стиха шепче: «Я, бабусю, добрий... я злого не робитиму» (Мирний, І, 1949, 145); // Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять. Спершу стара пані тішилась велико тими гостьми, а далі, як почались між ними сварки, стала думати та гадати: - не рада вже їм, да не одбити (Вовчок, І, 1955, 112); Не день, не годину, в журбі та в печалі, Прожив той співець, як в пустині (Л. Укр., І, 1951, 344); // З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову. А ворон спускається все нижче та нижче (Коцюб., І, 1955, 221); - Ой, далеко, браття, до нього [Берліна] йти... Буде ще крові та крові... (Гончар, III, 1959, 123).
Ілюстрації
|
